Олег Андрос 1. Різновиди акцій. 2. Етапи проведення акцій. 3. Культура безпеки під час акцій. 4. Необхідний реквізит для акцій. 5. Інформаційна підтримка акцій (написання й оформлення анонсу та прес-релізу, правила розсилки, поради по спілкуванню з пресою). 6. Правила поведінки на акції. 7. Поради з розташування баннерів та реквізиту. 8. Правила полишення місця акції. 9. Основні речі, які треба ОБОВ’ЯЗКОВО мати перед початком акції. Різновиди акцій Акції бувають: безпечні, середнього рівня безпеки і небезпечні (радикальні). Безпечні – усі акції, спрямовані проти певного суспільного явища або за певні заходи, котрі не несуть прямої загрози для учасників. Середнього рівня безпеки, або умовно безпечні – акції протесту проти будь-чого, на які теоретично можуть прийти провокатори або які можуть бути примусово розігнані міліцією через їхній зміст. Антизабудовні акції – яскравий приклад. Під час таких акцій не застосовуються акти екотажу чи руйнування майна, або такі акти проходять паралельно і «офіційно» (для преси) учасники акції не причетні до них. Така акція може ПЕРЕРОСТИ у радикальну акцію, як це часто відбувається з акціями «Збережи старий Київ!» В будь-якому разі організатор може у мегафон оголосити: «Відбудеться (відбувається) (такий-то акт екотажу), але ми не маємо жодного відношення до нього, це справа рук невідомих осіб». Звучатиме саркастично, але цілком прийнятно (приклад – акція велосипедистів на Софіївській площі і початок їхнього несанкціонованого заїзду на Хрещатик). Радикальна акція (повалення паркану та ін.), у котру переросла звичайна акція, по змозі має супроводжуватися коментарями у мегафон («Це мирна акція спротиву», «мешканці захищають свої права на чисте середовище», «Ми діємо в рамках чинного законодавства, а забудова - незаконна» та ін.). Так відбувалося на вулиці Уманській і Мазепи (Аскольдова могила). Бувають випадки, коли мешканці цілковито відмежовується від «екотажників» і відповідальність за акт екотажу несе лише вузьке коло осіб, котрі власне його вчинили (приклад – Крістерова гірка, повалення паркану). Радикальна, або небезпечна акція – акти знищення майна, екотажу (шипування та ін.), усі дії, котрі порушують чинне законодавство або суспільні норми, але виправдані справою збереження природного середовища. Наслідками таких акцій для учасників можуть стати затримання, ув’язнення, побиття найманцями забудовника (порушника). Слід усвідомлювати свою підвищену відповідальність під час проведення таких акцій. Етапи проведення - розсилка прес-анонсу; - подача заявки до МВС та місцевої Держадміністрації (за 1-2 дні); - поширення запрошення на акцію усіма доступними способами (якщо акція суто для своїх – то розсилкою та телефоном, якщо це масова акція – додається розклеювання оголошень, розповсюдження анонсу в Інтернеті, пресі); - проведення власне акції; - розсилка прес-релізу. В заявці обов’язково вкажіть, що не маєте жодного відношення до можливих актів насильства чи провокацій під час проведення акції. Попрохайте надіслати наряд міліції для забезпечення правопорядку на акції. На 1 абзац опишіть, у чому полягає акція, точне місце проведення, скільки учасників, тривалість акції (не бійтеся перебільшувати цифри). Основним, кульмінаційним моментом акції має стати: - перформенс; - вручення чиновникам, яких ви пікетуєте, тексту звернення (петиції) від вашої організації з коротким викладом ваших вимог. Власне, можете зробити це вручення елементом перформенсу. Використовуйте якомога більше креатину та неочікуваних сюжетних ходів під час акції. Чим креативніша акція – тим більше про неї напишуть чи покажуть по ТБ. Крім того, такі прийоми не завжди потребують дорогої техніки та реквізиту. Так, під час акції проти тютюнопаління Форуму порятунку Києва достатньо було розбити для «піарогенності» старий телевізор, а ДОПівцям під час пікету на захист тюленів – купити «секондівську» куртку в подарунок Президенту РФ. Якщо ви просто ініціативна група, не об’єднана в організацію – сміливо підписуйтеся в заявці та прес-релізі «Небайдужі громадяни міста Києва», «Ініціативна група Таке наше місто» чи ще будь-як. Головне – якось назватися для преси та в заявці до «органів». Такі моменти найбільше привертають увагу фотокорів і телевізійників – картинка виглядатиме найяскравіше і найпереконливіше. Може бути і статичний перформенс – як у випадку з акціями ОПОРИ «ЖКГ – Труба!» під КМДА або з розпалюванням свічок та складанням їх у напис «Україна» на Михайлівській площі (2007 рік). Необхідний реквізит для акцій «Технічний»: - текст начитки; - мегафон; - прес-релізи для преси (роздруковані) або листочки з посиланням на повний текст прес-релізу (краще перше). «Театральний»: - плакати; - прапори; - будь-які предмети, які будуть застосовані у перформенсі (процесі акції). Крейда для малювання, наприклад. Основні речі, які треба ОБОВ’ЯЗКОВО мати перед початком акції 1) реквізит для перформенсу; 2) роздруковані прес-релізи і тексти по темі акції; 3) мегафон; 4) текст начитки в мегафон; 5) тексти «кричалок» (наприклад, "Бельки - клевые чуваки!"); 6)) текст петиції, яку ви вручаєте чиновникам; 8) листівки; 9) плакати; 10) роздрукований прес-реліз або посилання на текст релізу в І-Неті. Посилання варто написати на десятку папірців і роздати. Комусь із журналістів не вистачить друкованого варіанта, а хтось захоче саме електронну адресу релізу; 11) основний плакат. Причини, по яких на акції дуже потрібний мегафон: 1) пресі зручно. Вона пише звук з мегафона; 2) "кричалки" без мегафона зовсім не чутні. Інформаційна підтримка Анонс пишеться за принципом «Що, де, коли, хто». Суть акції – на 1 абзац. Цей текст читатимуть редактори новин, коли до них прийде розсилка. Прес-реліз пишеться коротко, 3 абзаци максимум. Це розширений варіант прес-релізу. Розсилати за 3 дні до акції. Максимум за два, щоб журналісти встигли прочитати. Писати за єдиним правилом: заголовок – «Розсилка МВ НЕЦУ (ФРІ, ДОП…)», тема анонсу. В тексті – короти виклад анонсу, решта – у приєднаному файлі. Якщо підійдуть журналісти та попросять дати коментар на камеру або для друкованих ЗМІ, треба розповісти власну думку про акції та її тему, наголошуючи на цьому, або переслати кореспондента до речника акції. Зазделегідь мають бути розподілені ролі: це речники (речник), ця людина читає кричали та начитку для преси, ця людина (люди) робить перформенс, ці люди стоять з плакатами та кричать лозунги. Приклад вдалого піар-ходу :) Діалог двох зоозахисників в ICQ за день до акції на захист тюленів Росії: 123 (00:10:20 1/04/2008) что ты имела в виду под "написать анонс"? То же самое, но двумя фразами? glazoo (00:10:53 1/04/2008) очень завлекательное типа: там-то тогда-то зоозащитники самосожгутся. 123 (00:11:06 1/04/2008) н-ну. Голышом пройдут с факелами. ) glazoo (00:11:26 1/04/2008) да голышом и потом самосожгутся 123 (00:11:32 1/04/2008) гениально. Культура безпеки На акцію та з акції краще організованими групами (affinity groups). Це можуть бути компанія друзів, 3-5 чоловік. Учасникам слід знати точно тему акції. Мобілку краще не брати або брати спеціально для цього існуючу мобілку з певними телефонами: юриста, людини, яка може викликати підмогу. Ніяких СМС та контактів на мобілці більше не має бути. А взагалі тримайте всі необхідні в екстрений момент номери в голові. В процесі підготовки будь-яких радикальних заходів вимикайте мобілки ЗА 300 МЕТРІВ від місця проведення (щоб не можна було вирахувати, в якій соті відбувається збір учасників), виймайте батарею. Так само – вмикайте мобілку не менше ніж ЗА 300 м від місця зборів. А взагалі привчайтесь до конспірації та робіть так кожного разу, коли розмовляєте про щось важливе. По e-mail краще про серйозні речі не листуйтеся взагалі або використовуйте шифрування. Якщо є загроза нападу на учасників акції, не світіть анонс у відкритих джерелах. Кажіть про акцію лише «своїм» журналістам, бажано усно. Правила поведінки На акцію слід приходити, точно знаючи її тему та мету. Так ви уникните неприємних ситуацій, коли до вас підійде журналіст і спитає, а що, власне, ви тут робите. Ніякого алкоголю до акції. На акції не відволікайтеся, якщо вже прийшли, то беріть участь від початку до кінця. Краще не справляйте враження «праздношатающегося». Флеш-мобери таких осіб називають «пінгвінами». :) Банери слід тримати, якщо це піше хода, спереду колони та повністю їх розгорнути з її боків, що перехожі могли прочитати написане. Якщо велика колона – декілька банерів, один розгортати буде нелогічно. До того ж банери непогано зберігають анонімність учасників акції, прикриваючи їх майже повністю. Беріть із собою прапорці. Тримати їх до акції треба в рукаві. Це непогана зброя для самозахисту та разом з тим символічність. Людей з прапорцями ставте по периметру колони. Із зброї на акцію допустимо брати лише канцелярський ніж (він не вважається холодною зброєю). А краще взагалі зброю не беріть. Бажано прикривати обличчя маскою, якщо ви не бажаєте «світитися» перед камерами. Лікарською маскою, купленою в аптеці, або звичайною згорнутою футболкою. Футболку носити чорну, без значків, написів, розпізнавальних знаків. Взагалі не дуже хизуйтеся зовнішністю на акціях. Ніяких хаєрів, ірокезів, різнокольорового волосся, будь-яких ознак, за якими за вами стежитиме міліція або вас буде нескладно знайти. «Неформальні» зачіски ховайте під пов’язками. Дуже бажано влаштувати перформенс (театралізовану виставу) для привернення уваги преси. Чим яскравіший заголовок прес-анонсу, тим більше журналістів приїде та зацікавиться. Щодо радикальних акцій: на них треба брати лише людей, яким ви стовідсотково довіряєте. Жодним чином не «світити» ніде, що ця акція буде. До таких акцій відносяться акції екотажу та антизабудовні акції, не зареєстровані офіційно та які мають на меті знищення майна (паркану, техніки) забудовника. Дуже бажано на акції мати копію заявки з печаткою органів влади та підписом уповноваженої особи. Покажете її ментам в разі питань: «Чи зареєстрована ваша акція?» На дурні питання міліції «Хто тут у вас головний?» краще відповідайте – «У нас нема головних, повна самоорганізація». Вгадайте, кого першим «пов’яжуть» після цього питання, якщо вказати на певну особу. Як правильно полишати місце акції Якщо це радикальна та умовно небезпечна акція – місце її проведення треба лишати ОРГАНІЗОВАНО, однією колоною. При цьому люди мають іти не надто тісно і не надто розходитися. Ні в якому разі не відходьте окремим групами. Якщо ви потрапили в оточення міліції (спецзагонів), беріться за руки та відходьте організованою колоною. Наголошуйте усно, бажано в мегафон, що у вас мирна акція. Якщо ви вже полишили місце події, в метро теж бажано триматися разом. Якщо ви лишилися по закінченню небезпечної акції один – ловіть таксі та негайно полишайте місце події. Ні в якому разі не сидіть після акції «на лавочці», що обговорити результати її проведення. Зробіть це в іншому районі міста. В метро проїдьте дві-три зупинки метро і вже тоді розходьтеся. Були прецеденти, коли на учасників акцій нападали вже в метро за 1-2 зупинки. Обов’язково після акції подзвоніть один одному (можна в межах «групи довіри») і повідомте, що ви на місці (вдома чи в безпечному місці). Поради Пишіть повний сценарій акції. Повідомте часникам їхні ролі. «Неочікувані» учасники («сочуствующие») мають бути повністю в курсі теми акції та, скажімо, тримати плакати й роздавати листівки. Не піддавайтеся на провокації. Якщо вам погрожують, ніяк не реагуйте – замість вас має відповісти старший на акції, так само, як це робиться під час природоохоронного рейду. В разі нападу на учасників акції використовуйте усі методи необхідної самооборони та незаборонену зброю (канцелярські ножі, «древка» прапорів). Чітко усвідомлюйте, якого типу буде акція – повністю безпечна, умовно безпечна, радикальна.