У лоні дуже елітарного та пуританського Єльського університету щорічно відбираються 15 студентів із дуже поважних сімей. Вони формують таємну організацію з сумнівними ритуалами під назвою «Череп та Кістки» («Skull and Bones»). Протягом усього свого життя вони підтримують один одного та допомагають протистояти демократичним супротивам ненависної черні. Дж. Буш-молодший та Джон Керрі вже протягом 36 років є членами цієї організації, що налічує близько 800 посвячених. Організація «Skull & Bones» підтримує конспіративну літературу, в якій її члени обвинувачуються в Уотергейтському скандалі, у вторгненні в «Бухту Свиней» і навіть у вбивстві Джона Кеннеді. Завдяки своїм зв’язкам у ділових колах, зокрема у банківському секторі, ці колишні колеги по Єльському університету цілком можуть найближчим часом захопити контроль над світовими фінансами. Члени «Skull & Bones» також можуть розпочати підривати діяльність Ради з міжнародних відносин (Council on Foreign Relations), ЦРУ тощо. Пуританський та елітарний Єльський університет Організація «Skull & Bones» зародилась у кампусі Єльського університету, що, згідно журналістського розслідування видання Atlantic Monthly, не було випадковістю. На початку XVIII ст. конгрегаціоналісти заснували в США групу університетів, в яку входили Harvard, Dartmouth, Williams, Bowdoin, Middlebury та Amherst. Вони зіткнулись з конкуренцією з боку пресвітеріанців, що спонукало ректора Гарварду Інкріза Метера (Increase Mather) до дій. В 1701 році він залишив свою посаду, щоб створити новий університет «для збереження уваги церкви та передачі Правди майбутнім поколінням». Разом з 10 пасторами, 9 з яких прийшли з Гарварду, він створює «Collegiate School of Connecticut». Ісаак Ньютон (Isaac Newton), Річард Стіл (Richard Steel) та Еліху Єль (Elihu Yale) передали книги з власних колекцій нещодавно створеному інституту. Співпраця з Єлем, що забагатів завдяки своїй діяльності в «Компанії Східної Індії» та губернатору колонії Мадраса, приносить свої плоди. Єль не лише постачає університет книгами, а також активно фінансує його. Керівництво на знак вдячності перейменовує університет, що з 1720 носить його ім’я. Зв’язки з конгрегаціоналістами відбились на пуританській манері викладання та функціонування Єльського університету. Студенти та викладачі повинні були притримуватись певних переконань при вступі до університету, а у випадку, якщо їх щирість викликала серйозні підозри, могли бути звільнені з роботи чи відраховані. До цього пуританства додавалась ще й одержимість елітарністю: студенти з моменту вступу розприділялись не за здібностями, а за статусом родини у суспільстві. На вершині ієрархії стоять діти та онуки губернаторів та віце-губернаторів. Далі слідують члени сімей суддів Верховного Суду. Ще нижче – діти пасторів та колишніх студентів університету. Завершують список діти фермерів, торговців та ремісників. Подібна класифікація дозволяла розподілити місця в класі, в церкві та в їдальні. Початкове розподілення не змінювалось протягом усього навчального процесу. Таким чином, Єльський університет став прикладом закладу, що готує еліту та внутрішню ієрархію. Щоправда, студента могли перевести в нижчий ранг за погану поведінку, оскільки вважалось, що він заплямував гідність своєї сім’ї. Слід додати, що при подібній неабиякій організації процесу навчання старшокурсникам дозволялося насміхатися, навіть знущатися й принижувати студентів з молодших курсів. Правила університету передбачали ряд мір, що забезпечували повагу до ієрархії, заснованої винятково на віці. Ліман Багг (Lyman Bagg) у своєму творі Чотири роки в Єльському університеті, виданому анонімно в 1871 році, проаналізував механізми, використовувані університетом. Він вважав, що подібна вседозволеність у поводженні була викликана безмежною владою "звичаїв" університету в створенні тимчасового психозу, який робив зі слабких людей жорстоких , а з хороших – безжалісних. Ця схильність до елітарності, жорстокої ієрархічності й пуританства сприяла тому, що наприкінці XVІІІ століття учні почали створювати різні організації, що діяли паралельно з роботою університету. Споконвічно це були літературні гуртки , такі як «Лівонія» (Lіnonіa) і «Єдність братів» (Brothers іn Unіty). Студенти були змушені вступати в те чи інше об'єднання, що не сприяло формуванню еліт з погляду тих, хто бажав строгого відтворення нової американської «аристократії». В 1780 році в Єльському університеті було створене відділення організації «Фі-Бетта-Каппа» (Phі Betta Kappa) під назвою «Альфа» (Alpha). У це ж час процвітало багато інших спільнот, серед яких були «Спільнота Бетховена» (Beethoven Socіety) і «Клуб шестигранника» (Hexahedron Club)… Згодом літературні гуртки втратили своє значення й стали замінюватися більш елітарними й закритими секретними організаціями. В середині XІX століття існувало три основні спільноти : «Череп і кістки» (Skull & Bones), «Сувій і ключ» (Scroll and Key) і «Голова вовка» (Wolf's Head). Опіумна війна Єльський університет був ідеальним місцем для процвітання настільки елітарної й впливової організації, якою була «Skull & Bones». Але успіхом дана таємна організація також зобов'язана її творцеві Вільямові Расселу (Wіllіam H. Russell), який належить до великої родини Расселів. Один з її членів, священик Ноада Рассел (Noadah Russel), відомий прихильник конгрегаціоналістської церкви, брав участь у створенні Єльського університету. Клан Расселів також був залучений у велику опіумну війну, яку розпочала Великобританія проти Китаю в першій половині XІX століття. Наприкінці XVІІІ століття опіум, створений Англією в Бенгалії, був переданий у монопольне володіння «Компанії Східної Індії», що безпосередньо належала королівській родині. В роботі компанії в минулому брав участь Еліху Єль. Метою опіумної війни, що розпочалася в 1815 році, було силове впровадження даного наркотику на величезний китайський ринок. Кількість щорічно ввезеного опіуму в порівнянні з 1792 роком, коли ввозилося 320 тонн, збільшилася до 480 тонн в 1817 році й до 3200 тонн в 1837. Тоді Китай вимагав від королеви Вікторії припинити ввіз даного наркотику. Вона заявила, що не може відмовитися від настільки вигідного способу одержання прибутку для Великобританії. Напруга між Пекіном і Лондоном зростала: у лютому 1839 року був страчений один китайський наркокур’єр перед кантонським представництвом британських торговців. 4 вересня відбувся перший морський бій, який завершився знищенням більшості китайських кораблів. Від клубу Eulogіe до Skull and Bones Складно сказати точно, з якою метою Вільям Рассел створив «Skull & Bones» у 1832 році. Споконвічно вважалося, що це було відповідною реакцією Рассела на виключення одного з членів спільноти «Phі Beta Kappa» Єлеазара Кінгзбері Форстера (Eleazar Kіngsbury Forster). Бажаючи також пожвавити Єльський університет, Вільям Рассел засудив «Phі Beta Kappa», взяв Форстера під своє крило й заснував разом із тринадцятьома іншими студентами, серед яких був Альфонсо Тафт, ще більш секретну й сильну організацію, що споконвічно називалася «Club Eulogіe» - від імені грецької богині красномовства. Перебуваючи під враженням від своєї поїздки в Німеччину, Рассел привносить німецький дух і в ритуали організації. В 1833 році символікою спільноти стали череп з кістками. У той же час число 322 стало «ключовим» для організації. Саме в 332 році до нашої ери вмер грецький оратор Демосфен. За легендою «Skull & Bones», у 332 році богиня Євлогія потрапила в рай, а в 1832 році спустилася на землю, щоб приєднатися до таємної організації. В 1856 році «Skull & Bones» офіційно приєдналися до «Russell Trust», власності Вільяма Рассела, завдяки президентові й засновникові Університету Джона Хопкинса Дэниэлю Койт Гилману (Danіel Coіt Gіlman). 13 березня того ж року організація переїхала зі своєї штаб-квартири в будинок, що перебував на території Єльського університету й мав назву «Могила». Символ черепа був розміщений майже повсюди, а стіни прикрашали кістки тварин і навіть людей. Більшість представлених картин зображували Смерть, що зустрічає різних відомих персонажів. За словами директора музею мистецтв Марини Московічі (Marіna Moscovіcі), що реставрувала близько п'ятнадцяти картин в 1999 році, атмосфера приміщень нагадувала побут сімейки Адамс. Про те, як проходить ритуал посвячення, говорять різне. Однак саме таємниця, що оточує його, є основною причиною цих домислів. І навіть якщо церемонії, проведені в «Могилі», коли-небудь мали язичницький або навіть сатанинський зміст, не можна забувати, що знущання над новачками в Єльському університеті були гранично жорстокими. Проте малоймовірно, що сьогодні для того, щоб вступити в організацію, вибрані студенти зобов'язані, наприклад, віддаватися сексуальним іграм перед іншими посвяченими. Самим дивним, швидше за все, є не те, що відбувається всередині організації, а згуртованість між членами «Skull & Bones», що готовить завтрашню еліту. Так, усі президенти США, які були випускниками Єльського університету, також були членами «Skull & Bones». Мова йде про Вільяма Ховарде Тафті (Wіllіam Howard Taft), Джорджа Буша-старшого та Джорджа Буша-молодшого. Не враховуючи, звичайно ж, членів організації, що зайняли провідні посади в галузі політики, дипломатії, засобах масової інформації й навіть розвідки. Організація має серйозні зв'язки в дипломатичних колах і, зокрема, у Раді з Міжнародних відносин (Councіl on Foreіgn Relatіons). Так, міністр оборони при Франкліні Делано Рузвельті Генрі Стімсон (Henry Stіmson), посол США в Радянському Союзі Еверелл Харрімен (Averell Harrіman) і керуючий справами родини Рокфеллера Річардсон Ділуорф (J. Rіchardson Dіlworth) були членами «Skull & Bones». Президентські вибори 2004 року «Skull & Bones» не дотримуються якої-небудь ідеології. Хоча преклоніння перед тим, хто фінансував опіумну війну, й використання для ритуалу черепа, що приблизно належить останньому вождеві недавно винищеного племені, не є такою вже малозначущою справою. Всупереч тому, що описує конспіраційна література, мова не йде про неонацистів чи ультраконсерваторів. Проте, будучи представниками еліт, члени «Skull & Bones» мають однаковий світогляд й однакові соціальні зв'язки. Усі вони є капіталістами й прихильниками псевдолібералізму, відданими цінностям Волі, нібито впровадженими Сполученими Штатами. Незважаючи на те, що прихильники «політкоректності» домоглися поступового включення в суспільство представників етнічних і сексуальних меншин, а з 1991 року й жінок, що, між іншим, вразило колишнього президента Джорджа Буша-старшого, еліта, зібрана в «Skull & Bones», продовжує поширювати нібито єдино правильний спосіб мислення, якого дотримується американський правлячий клас. Той факт, що обидва кандидати в президенти США, Джордж Буш-молодший і Джон Керри (John Kerry), є членами однієї спільноти – «Skull & Bones», не може бути доказом заздалегідь сфабрикованих виборів. Однак можна цілком закономірно засумніватися в системі відбору кандидатів у президенти США. І навіть якщо обидва кандидати здатні жорстко протистояти один одному, немає сумнівів, що вони належать до близького й однорідного по своєму складу соціального кола й що вони, незважаючи на деякі розбіжності, в остаточному підсумку захищають схожі інтереси. У зв'язку з цим, перефразовуючи одного французького політика, президентські вибори 2004 року можна охарактеризувати як: «Череп і Кістки, чи Кістки й Череп». Чому ця організація привертає до себе стільки уваги: вона являє собою квінтесенцію привілейованого соціального класу Сполучених Штатів, чий світогляд далекий від ідеалу демократії, до якого прагне інше населення. Члени спільноти займалися протягом останніх 50 років здійсненням «підступних вчинків» США: від вторгнення в «Бухту Свиней» до розробки ядерної доктрини й скинення режиму Сальвадору Аленде (Salvador Allende). Та вони робили це лише за межами демократичних інститутів, приховуючи свої домовленості й опираючись на стару дружбу. Однак, усередині самої спільноти не було прийнято жодного подібного рішення. «Skull & Bones» не є ієрархічною структурою, здатною прийняти такі рішення й втілити його у життя. Як би там не було, цей таємний Орден – обличчя «класового ворога», представленого «величною аристократією» США. www.asn.org.ua