Сергій Чаплигін
В середні віки в католицизмі відбувався запеклий спір щодо такого поняття категорій мислення та буття, як «універсалії» (загальні поняття). Яке це має відношення до нас? Безпосереднє. Тому, що наслідки цього спору відбилися на всій Європейській філософії та її будові.
Саме у визначенні універсалій думки основних сторін розійшлися. То було перше зіткнення ідеалістичних та матеріалістичних тенденцій.
Існувало три табори, що вели полеміку:
Перший
Universalia ante rem.
«Поняття існують до речей» - як їхні прообрази, і тільки в речах виявляють свої властивості.
Цю концепцію захищав ірландський монах Іоанн Скот Ерівґена. Він зазначав, що «Бог «породжує» всі речі, та приводить їх до Буття. Тому кожна річ є проявленням божественних ідей».
Ця концепція найбільш наближена до Православ‘я, яке розглядає навколишній світ у його сакральному значенні.
Другий
Universalia in re.
«Ідеї перебувають всередині речей», стверджував батько схоластів Фома Аквінський.
Він заперечував існування ідей самих по собі, але й заперечував існування речей без окремої ідеї.
Таким чином ідея виникає разом з її втіленням. Це визначення і лягло в основу католицької філософії – т. зв. філософії неотомізму.
Третій
Universalia sunt nomina.
«Універсалії - суть назви». Цю позицію захищав Йоганн Росцелін. Він вважав, що реально існують лише поодинокі індивідуальні речі, а загальні поняття (універсалії) – є тільки назвами, породженими людським мисленням.
Далі всіх пішов Вільям Оккам, який запропонував не подвоювати сутності: «не оперуйте химерними ідеями, займайтеся реальними речами».
Такий підхід отримав назву «бритва Оккама». Цією бритвою Оккам «відрізав» духовну сутність речей. Відбулося, так би мовити, їхнє приземлення.
Карл Маркс назвав «бритву Оккама» першим виразом матеріалізму. Відтоді «отримала право» на життя концепція десакралізації навколишнього світу. І хоча вона була засуджена католицькою Церквою як єресь, все ж таки знайшла прихильників у різних таємних та напівтаємних товариствах Європи. Саме з неї почали вимальовуватися майбутні ідеї секуляризму, де вже не було місця онтологічному виміру речей, і, відповідно, Богові.
Амінь