Політономія

Святослав Вишинський Символіка Золота є наріжним каменем усіх символічних систем Традиції. Суперечливі трактування образу Золота (включно з його діалектичними варіаціями) викривають лише недосконалість методів дешифрації давніх і сучасних текстів, які здебільшого не беруть до уваги як діахронічний розвиток премордіальної символіки, так і дискурсивну відчуженість інтерпретаторів від древніх смислових систем. Полісемантика образу Золота найповніше проявляється в алхімічній традиції.Головна мета Великого Магістерію полягає у виведенні субстанції lapis philosophorum, здатної трансмутувати метали на Золото. К.Г.Юнг підкреслює, що таємниці науки перетворень криються в її алегоричному трактуванні, і для посвячених основними в лабораторних дослідженнях були символи і їхні психічні ефекти: "Свою собственную позицию они провозглашали в заявленихя типа Aurum nostrum non est aurum vulgi" [5, с. 51]. Ключове тлумачення оккультного методу аналогії сформулював Папюс: "...все физические феномены, поражающие наши чувства, - только отражения, одежда высших сущностей, идей" [3, с. 10]. Виходячи з цього, за завісою алегорій, в яких профан міг вбачати лише хімічні процеси, очевидно, приховані метаморфози духовного порядку, і в цьому ключі символіка Золота набуває нових смислів: "...как aurum nostrum, оно очень удалено от грубой материальности металла, по меньней мере для уточненных умов" [5, с. 94]. Згідно з Папюсом, практичний бік магії покликаний лише доводити теоретичні побудови, не маючи поза цим ніякої іншої мети. Це означає, що профанне, буквальне тлумачення алхімічного Золота рівним чином зберігає істинність: "То, что истинно в высшем, истинно и в низшем. Если алхимия была великим духовным фактом, тогда она является и великим материальным фактом" [4, с. 693]. Десакралізація алхімічної науки проявилась в іншому аспекті, а саме в ігноруванні синтетичних смислів Золота: "Во внешнем аспекте весьма банально то, что золото становится деньгами, т.е. облекается в монеты, чеканится, оценивается. ... Будучи оформлена и названа, психическая жизнь разменивается на отдельные монеты" [5, с. 99]. В той же час паралель між сакральним і профанним Золотом має значно глибшу основу, ніж може видатись при поверховому огляді: "В традиционной цивилизации ... каждый объект ... создан таким образом, что каждое мгновение мог и фактически при его реальном использовании служил ... "опорой" для медитации, связывающей индивида с чем-то другим, помимо простой телесной модальности..." [1, с. 117]. Проте в історичному ракурсі визначальні зв'язки між явищами духовного і матеріального світу порвались, що в майбутньому спричинило до протирічь інтерпретацій Золота: "...сама "экономическая" точка зрения и исключительно количественная концепция денег, присущая ей, есть продукт вырождения, в общем, достаточно недавний..." [1, с. 114]. Відповідно в алхімічній традиції відбувається тонка підміна понять, характер яких вичерпно означив Р.Генон, говорячи про деформацію смислів символів зі збереженням їхнього зовнішього вигляду. Внаслідок вищевказаних маніпуляцій премордіальна семантика Золота відступає на задній план: "...за золотом отрицалось высшее философское значение, которое вместо него приписывалось lapis philosophorum". [5, с. 96]. Визначальні смисли остаточно затьмарюються і ключ до пізнання оккультних таїнств втрачений. Легендарний середньовічний алхімік Джон Ді, головний герой езотеричного роману Г.Майрінка "Ангел Западного окна", наприкінці життя відкриває свою фатальну помилку: "Камень Смерти, а не Камень Жизни дал тебе Ангел. Давным давно... А ты и не знал? Вынашивал в чреве своем собственную смерть, а уповал на жизнь вечную?!" [2, с. 325]. В дискурсі сучасної матеріалістичної науки стає очевидним, що герменевтичний ключ до алхімічних містерій, загублений ще в часи пізнього Середньовіччя, не може бути адекватно реконструйований без визнання за алхімією та герметичною символікою абсолютного ессенціального статусу. література: 1. Генон Р. Царство количества и знамения времени. - Москва: "Беловодье", 2003. 2. Майринк Г. Ангел Западного окна. - Киев: "Ника-Центр", 1999. 3. Папюс. Практическая магия. - Москва: "Эксмо", 2005. 4. Холл М. Энциклопедическое изложение масонской, герметической, каббалистической и розенкрейцеровской символической философии. - Москва: "Эксмо", 2003. 5. Юнг К. Психология и алхимия. - Москва: "Рефл-бук", 2003.