Політономія

1 етап. Канонічне впорядкування життя Церков 1. Впорядкування статутів релігійних об'єднань УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП згідно з загальноправославним канонічним правом та помісним канонічним правом української Церкви. 2. Катеґорична заборона перереєстрації статутів і переходів релігійних громад з однієї православної юрисдикції до іншої. В разі бажання вірних релігійної організації перейти до іншої юрисдикції реєстрація статуту цієї організації скасовується, майно передається в розпорядження релігійного центру, а вірні набувають право утворити нову релігійну організацію з іншим підпорякуванням. 3. Забезпечення рівних можливостей для релігійних центрів УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП в Києві; повернення УАПЦ Андріївської церкви; дозвіл богослужінь у Софійському соборі лише в разі їхнього спільного проведення УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП. 4. Відмова від прийняття релігійними центрами УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП священнослужителів інших юрисдикцій без подання ними відпускних грамот та особових справ. Реєстрація священнослужителів релігійними центрами з врученням їм посвідчень зразка, узгодженого з Кабінетом Міністрів України. Обов'язкове вручення священнослужителям грамот хіротонії та указів про призначення. Притягнення до кримінальної відповідальности за шахрайство осіб, які діють під виглядом священнослужителів УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП, не маючи на це благословення, обумовленого канонічним правом. 5. Законодавча заборона реєстрації православних громад, які не входять до складу релігійних об'єднань УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП. 6. Надання УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП реальної рівности прав перед законом; притягнення до кримінальної відповідальности посадових осіб і політичних діячів, винних у розпалюванні ворожнечі між УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП через надання переваг одним Церквам і дискримінацію інших, утворення депутатських груп та інших громадських об'єднань для участи в міжконфесійній боротьбі. 7. Притягнення до кримінальної відповідальности й належне покарання з широким розголосом у засобах масової комунікації священнослужителів та інших церковних діячів, винних у пропаґанді ворожого ставлення до УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП, поширенні дезінформації про їхню діяльність і наклепів на священнослужителів і церковних діячів УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП. 8. Звільнення Церков від втручання у їхнє внутрішнє життя державних урядовців, політичних діячів; скасування Держкомрелігій України та передання функцій реєстрації статутів релігійних організацій Міністерству юстиції України. 9. Введення до статутів УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП положень про демісію єпископів за віком і поступове виведення поза штат єпископів, що досягли пенсійного віку. 2 етап. Проведення міжконфесійного діялогу 1. Відкриття в Києві подвір'я Вселенського Патріярха з призначенням його настоятеля з числа священнослужителів українського походження в юрисдикції Вселенського Патріярха як протосинкела Вселенського Патріярха після узгодження його кандидатури з предстоятелями УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП. Налагодження широких контактів протосинкелом Вселенського Патріярха з представниками всіх юрисдикцій. 2. Перевірка канонічности хіротонії священнослужителів УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП; укладання єдиного адресаря православного духівництва України. 3. Залучення представників УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП до діяльности Біблійного товариства. 4. Утворення спільної Літургійної комісії з представників УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП; координація видання богослужбових книг та здійснення нових перекладів богослужінь українською мовою. 5. Вироблення норм акредитації православних духовних шкіл у Міністерстві освіти України, узгодження програм православних духовних шкіл і вимог до їхніх випускників; прийняття єдиної форми диплому випускника вищої православної духовної школи й атестату випускника середньої православної духовної школи; залучення до вчених рад для захисту ступенів бакалавра, маґістра й доктора теології в духовних школах УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП компетентних представників інших православних юрисдикцій. 6. Перетворення на обов'язкову норму присутність на офіційних державних заходах на рівних засадах компетентних представників релігійних центрів або інших організацій УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП, що діють на території області, міста або села. Залучення до душпастирської опіки військовослужбовців, студентів, учнів, хворих, в'язнів на рівних засадах компетентних представників релігійних центрів або інших організацій УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП, що діють на території області, міста або села. 7. Надання ефірного часу й місця в друкованих виданнях державних засобів масової інформації для УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП на паритетних засадах. 8. Заохочення проведення круглих столів, зустрічей, конференцій на загальноправославні теми за спільної участи УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП. 9. Забезпечення рівноправного членства УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП в міжнародніх екуменічних організаціях. 10. Вироблення канонічно прийнятних форм співслужіння або почергового служіння священнослужителів УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП на урочистих заходах і в разі включення до програми заходу молебня, панахиди, освячення або іншого богослужбового чину практикувати його відправу на цих засадах. 11. Видання корпусу пам'яток загальноправославного канонічного права та помісного канонічного права української Церкви (988-1686). 3 етап. Розробка моделі єдиної Помісної Церкви 1. Затвердження єдиних норм парафіяльного, монастирського, єпархіяльного устрою згідно з загальноправославним канонічним правом та помісним канонічним правом української Церкви; територіяльне розмежування парафій; зміна титулування архиєреїв та визначення їхніх катедральних міст з перспективою майбутнього розмежування єпархій. 2. Створення загальноправославної всеукраїнської конференції єпископів на засадах консенсусу та почергового головування предстоятелів УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП. 3. Проведення Кабінетом Міністрів України спільно з протосинкелом Вселенського Патріярха консультацій з предстоятелями Болгарської, Грузинської, Елладської, Російської, Румунської Православних Церков щодо майбутніх форм адміністративного зв'язку громад їхніх Церков з духовними центрами в разі невходження цих громад до Помісної Української Церкви та правного статусу українських православних громад на канонічній території цих Церков. Вироблення законодавчих форм леґітимного існування в Україні громад чужоземних Православних Церков та поза межами України громад Української Помісної Церкви з їхнім можливим об'єднанням в екзархати (але не єпархії) за умови укладання угоди між урядом України та чужоземними урядами й релігійними центрами. 4. Проведення Кабінетом Міністрів України консультацій зі Вселенським Патріярхом щодо статусу українських православних громад поза межами України та включення їх до об'єднавчого процесу. 5. Об'єднання конференцій українських православних єпископів у діяспорі та православних єпископів України в єдину світову українську єпископську конференцію. 4 етап. Проведення об'єднавчого Всеукраїнського Православного Помісного Собору 1. Розробка реґламенту Всеукраїнського Православного Помісного Собору світовою українською єпископською конференцією. 2. Утворення спільної передсоборової комісії, до складу якої на паритетних засадах ввійдуть представники УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП, УПЦ в США, УПЦ в Канаді, УАПЦ в діяспорі. Діяльність провадиться на засадах консенсусу. 3. Розробка статуту автокефальної Української Православної Церкви з патріяршим управлінням згідно з загальноправославним канонічним правом та помісним канонічним правом української Церкви, широке загальнонаціональне обговорення статуту з залученням богословів, юристів, істориків. 4. Затвердження єдиного проєкту статуту автокефальної Української Православної Церкви з патріяршим управлінням спільною передсоборовою комісією. 5. Проведення єпархіяльних соборів УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП, УПЦ в США, УПЦ в Канаді, УАПЦ в діяспорі, розгляд і схвалення на них проєкту статуту автокефальної Української Православної Церкви з патріяршим управлінням. 6. Схвалення світовою українською єпископською конференцією проєкту статуту автокефальної Української Православної Церкви з патріяршим управлінням. 7. Проведення Помісних соборів УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП, УПЦ в США, УПЦ в Канаді, УАПЦ в діяспорі, прийняття на них статуту автокефальної Української Православної Церкви з патріяршим управлінням. 8. Проведення в Києві Всеукраїнського Православного Помісного Собору під головуванням протосинкела Вселенського Патріярха, прийняття статуту автокефальної Української Православної Церкви з патріяршим управлінням, вибір предстоятеля та інших вищих органів управління Церквою відповідно до нового статуту, затвердження нового єпархіяльного поділу. 9. Інтронізація предстоятеля автокефальної Української Православної Церкви за участи Вселенського Константинопольського Патріярха, Олександрійського, Антіохійського, Єрусалимського та інших патріярхів. Упор. архиєпископ Ігор Ісіченко м.Харків, 1 лютого 1998 р.