Мене так позабавила переросша школота, яка почала метати гнівні метафори щодо погромщиків у своїх затишних жежешечках, що я вирішив підійти до питання грунтовно... По-перше я досконально знаю "бидло","гопников","уебанов","которым место с метлой","студентов","малолеток" по тій причині, що сам вхожу до їх числа. По-друге, задля точності висновків я доповнив наявну мені інформацію щодо представників сучасної культурної молоді кількома випадково обраними біографіями. Я просто там-сям поспілкувався з особами, що засудили погроми. По-третє я ознайомився з власне станом сучасного підар-дискурсу на основі відкритих інтерв'ю голови туси гомосексів Святослава Шеремета. Після цих речей я впевнено стверджую, погроми і підпали не мають жодного відношення до проблем з сексуальною орієнтацію в окремого дрібного прошарку населення. Відтак розмову почну з педіків, щоб швидше їх викинути з теми, бо вони тут ні до чого. Цитати Шеремета, главгомосєка:"Мне, как и большинству геев, в мужчинах нравится мужественность, а не женственность." Відтак весь цей дискурс мальчікодєвочек і хворого збочення іде не від гомосєків. "В Украине издается глянцевый журнал для геев «Один из нас», а также всеукраинская газета «Gay.UA». И на то, и на другое издание можно подписаться и получать их на абонентский ящик." А також:"найти партнёра не сложно...В мире, напичканном информационными технологиями, это может быть делом двадцати минут. Телетекст, чаты, форумы, BBS, интернет-службы обмена сообщениями в режиме онлайн — всё к вашим услугам. Другое дело, если Вы не имеете доступа к этим ресурсам." З чого зрозуміло, що коли у когось ненормальна орієнтація він не має жодних проблем нині у пошуку з партньорами. "Есть ещё одна закономерность: чем больше ты открыт как гей или лесбиянка, тем проще тебе кого-то найти. Если ты открыт, ты заметен. Если ты заметен, к тебе потянутся." "Реакция моих друзей, товарищей, коллег была очень похожей — практически никто из них вообще никак не отреагировал. То есть они не нашли в этом ничего экстраординарного." Я вже колись згадував про знайомого підараса російського фашиста, що окрім того ще й травою торгував. Так-от бажання убити його не виникло, коли ми практично повністю були переконані, що він підарас, я з ним пересікатися практично перестав, але більшості було якось по хуй, убивати його ніхто не планував. Відтак проблема "переслідування гомосеків" надумана. Безумовно, їх дискримінують, так само як дискримінують хворих на СНІД(якщо він є), туберкульоз, природжених інвалідів і т.п. Це природно. Це нормально. Ми люди і ці упередження покликані зменшити передачу подібного генетичного коду, аби не збільшувати кількість патологічних відхилень у наступних поколіннях людей. Як каже знову ж таки сам Шеремет:"Критиковать гомосексуальную ориентацию, это значит критиковать устройство этого мира. Это всё равно что критиковать альбиносов." Вони ущербні і з цим нічого не поробиш, так сталось і ніхто не збирається їх вбивати. Тепер перейдемо до бидла, убогих, гопніків і взагалі тупих. І про справжню дискримінацію, до речі. Як казав колись один тренер з тайського боксу:"Сейчас, если парень с побитым лицом - это ненормально, а вот когда у парня накрашены глаза, ногти и припудрена рожа - это вполне нормально." Сучасна система освіти та державна педагогіка(а відтак і сімейна) не виховує особистість. Враховуючи, що лише відбуття як особистості є сенс життя людини, то сучасну освіту можна назвати репресивна. Репресивна педагогіка, це як каральна психіатрія в СССР. Тільки в Союзы мочили тих, хто був не згоден з режимом, а нині мочать усіх, хто згоден - щоб, раптом, не стали незгодні. Мета освіти та цінностей сучасного суспільства полягає в тому аби знищити чоловіка як такого. Біосоціальна роль чоловіка полягає в інноваційній за характером ризиковій діяльності, але це завжди провокує зміну статусу в суспільстві. Викликає ротації і переформатування панівних верств. Взагалі чоловіків недарма народжується трішки більше, а потім стає менше ніж жінок. І недарма вони помирають раніше. Формула мужика не протяжність, а хімічна реакція горіння. Горіти можна довго, а можна швидко, результат один і той же. Правда емоції при цьому різні. Саме тому є люди зі вставними зубами в ранній молодості, люди, що пройшли вогонь, воду, мідні труби, холодні камери і гарячі відривання від переслідувань, люди, котрим не треба чекати шістдесят років, аби писати мемуари. У цих людей немає проблем в екзистенційній навігації, у них не збиваються полюси. Земля не дрижить у них під ногами, вони самі її крутять куди треба. Тому що вони так звикли. Тому що не крутити Землю в потрібному напрямку здається невимовною образою для самого себе після всього, що пережито. Відтак звичайно, для таких людей не складає проблеми встати на захист дівчини, яку ображає алкоголік. Так само для них не складає питання, як діяти в умовах, коли ти підходиш до своєї дівчини, а поруч з нею стоїть Лексус з привідкритими дверима і виставленим з них гламурними штанішками і мегадорогою туфлею, а з салону ти чуєш:"Та хули ты его ждешь дурака". Власна нога робить рух, двері зачиняються, гламурна нога ламається. Це не покажуть в кіно, як і те, що такі люди потім ідуть спокійно зі своєю дівчиною далі, незважаючи на те, чи шукає їх вже зараз міліція за інший інцидент і що б сталось, якщо б власник лексусу встиг очухатись. Це називається честь. Це називається "мужик". Забутий сучасною освітою і педагогікою персонаж. Це люди, що здатні на вчинок, люди, що здатні мислити самостійно. Вони незалежні, бо вони вже відчули, що їхнє життя смішний вогник в проваллі холодного буття. Покладатись в таких умовах на когось крім себе - небезпечно. Є дуже велике розмаїття шляхів, якими йдуть істоти з пісюном до того, аби стати мужиком. Але завжди це має бути ризик. Саме тому для прикладу журналіст ВідеоНовин Дмитро Резніченко, одружена людина з дитиною, що пройшов велику кількість пригод, наприклад проїхав автостопом від Києва до Тихого Океану в пошуках дядька якого не бачив 15 років, відреагував на спалення галереї не "растрелять уебанов тупых как можно это же культурное заведение!!!!", а дещо інакше:"И хрен с ней, с пострадавшей Материей - она тленна. Резонанс, шум, вечные вопросы! Ведь и посадить же могут - какая экзистенция! Неповторим Поступок!" Палять, дебоширять і буянять - виходять за межі дозволеного, ось в чому суть. Суть в тому, що людина має інтерес і людина не зупиняється перед його досягненням. Людині не по хуй. Людина не сприймає себе і свої бажання відчужено. Вона власник себе. До речі думка про те, що - "гопніки" - це дуже велика помилка. Було би добре, аби це були гопніки, тобто люди діяли з метою корисно-прагматичної наживи. Добре, бо це би значило, що люди повністю звільнилися від стереотипів і державної брехні. Але це не так. Ці люди не гопніки, більше того, саме дослідивши "гопників", тобто кримінал і бандитизм прийдемо до дуже цікавого підсумку. Власне всі 90-ті, братки та олігархи були ілюстрацією цього процесу. Насильства бандитів було так багато, тому що тодішні "чесні громадяни" були нездатні на вольову дію, з ними можна було робити що завгодно, тому таких масштабів набув кримінал. Статки олігархів виникли не через те, що вони були демонічно підприємливі. Ні, просто рахітично квола, несамостійна і бездіяльна була решта людей. Їх не можна осуджувати, просто так сталося, що в них не було волі. Може це й на краще - зберегли життя, оминули ризик, адже на шляху бандитів і олігархів втрати були колосальні. Для прикладу організоване кримінальне угрупування відомого кримінального авторитета "Рибки" втратило ледь не всю свою верхівку, але це ще були невеликі втрати, згідно словам колишнього нерядового учасника кримінального руху, що зараз відомий як письменник Володимир "Адольфич" Нестеренко:"в некоторых группировках процент повыше был, вдвое - втрое, а уж в разгромленных - так ваще каждый третий или в погреб на 15 лет, или в яму". Злиденні маси і нечисленні бандити та олігархи - це до речі ще один приклад, що жити можна довго й нудно, або ж ризиковано і весело. Але вертаємось до нашого предмету - "гопніків". Так-от, як і в 90-х бандити, так і нині радикали це наслідок вольової фригідності у решти суб'єктів суспільного процесу. Люди рівні? Хуйня. Якщо один чудак здатен за свої погляди зварити напалм, натравити на супостата журналістів, чи купити кого треба і влаштувати пекло в такий спосіб, а інший лише написати в жежешечку висер:"Примитив и маргинал", то люди розділені бездонним проваллям, що зветься Воля. Чому провалля? Тому що, аби перейти зі стану амебоїдних двуногих субстратів в стан дієздатних людей необхідно пройти дуже багато ризиків, це дійсно дуже жахливо. Саме з цієї причини "гопніки" і "бидло" мало думає. І це нормально. Розум - зберігає. Але часом його треба відімкнути. Розум - внутрішній мусор. Менти і гебешники бережуть державу і владу, але навіть у них буває приход і просвітлення і вони роблять прямопротилежне - як відмовлялась штурмувати "Альфа" під час ГКЧП, чи відмовлялись їбашити демонстрантів частина ментів під час "помаранчевої" революції. Так стається еволюція в державі і суспільстві, так само вона проходить в окремому індивіді. Гарна цитата знову ж таки Резніченка:"...я рад за наших националистов - в мире так мало осталось людей с мотивацией крестоносцев, что каждое проявление конкретной ненависти к абстрактным вещам очень в цене." Так-от тепер, коли ми розглянули поверхово чому погроми не були пов'язані з гомосєками, сутність гомосєччини у нас і нашу політгопоту, перейдемо до сучасної молоді і з'ясуємо чому ж сталося що сталося. - А что вы думаете про современную молодежь? - У меня жесткое мнение по этому вопросу. Оно вам может не понравится. - И все-таки? - Молодежи нет. Половина умерла от наркотиков, водки и Ред буллов, а половина – дистрофики, не годные к армии, с недобором веса, и гомики. На их фоне будет вырастать поколение сильных личностей. Их будет мало, но их сила будет похожа на нашу. Если такие объединятся и их поддержит государство, они станут героями будущего. Сучасна молодь - вона ж негопота, вона ж сучасна мистецька еліта, вона ж суспільна інтелігенція - абсолютно категорична в своїх судженнях і агресивності школота. Дане явище викликане страхом і відчуттям власної беззахисності. Володіє безпрецендентним відчуттям вищості і розумності, що не підтверджується ні матеріальними, ні соціальними звершеннями. Звісно ймовірні різні варіації, що зумовлює забавний казус пов'язаний з тим що школота абсолютна рівна політгопоті по всіх ознаках, окрім наявності волі. Форми вияву цієї заздрості породжують перлини логічного гумору по-типу: - коли футбольний хуліган, авантюрист, фашист, лівий підривник, бендеровєц чи просто подлєц має кілька квартир в Києві, машину, тоді він "збесился с жиру" - коли він з "робочих окраїн", тоді "жлобы охуели" - коли він дебелий, великий, тренований з гарною бабою, тоді "придурки сильні, думають їм все можна!" - коли він невеликого зросту і неособливо популярний у протилежної статі, тоді "из-за задротства!" - коли він молодий, тоді "дети дебильные" - коли він дорослий, тоді "престарілі підлітки без мозгів" і т.д. Але школота лютує. Лютує з любого приводу і по любій більш-менш чітко означеній характеристиці вносить "гопоту" в розстрільні списки. Нічого звісно страшного. Для прикладу, я все-одно з радістю вхожу до числа політгопоти і щасливий з цього. Від і до. Моїх мізків вистачило, щоб відмінно закінчити філософський факультет. У мене немає ніяких проблем щодо того, щоб потрахатись. Я можу непогано розвалить рило руками, а в разі чого володію і ножем. Я не злиденний пролєтарій з окраїни, в моїй сім'ї дві машини, і я сам, якщо мені треба завжди знайду гроші. Але. При цьому всьому мене турбує значно ширше коло інтересів і проблем в житті, аніж нашу пиздовату культурну молодь, яка при цьому ще й має моду на все мати "свою думку". І турбує не на словах, а я постійно так чи інакше по можливості вирішую їх, допомагаю іншим людям, або ж хоча би привертаю до них увагу. І хай школота байкує щодо того, що це ні до чого не приведе, все вирішується нагорі. Це базари сліпих про кольорову гаму фотографії водоспаду. Коли ти на власні очі бачиш, як твої дії призвели до ланцюгової реакції в соціумі хоча б з одного питання, тоді починаєш розуміти сутність того від кого і що залежить в цьому світі зовсім по-іншому. А вся справа в тому що в нашому суспільстві є: 1. "нерозумні" мужики, що займаються незаконною фігнею в рамках реалізації власних вольових поривів не з метою корисної наживи, а задля досягнення своїх ідеалів блага/патріотизму. нечисельні. 2. такі ж мужики, тільки з корисним мотивом і асоціальною груповою системою цінностей - бандити. нечисельні. (сюди ж входять підприємці, бо будь-яка власна економічна справа в нашій країні супутня з криміналом. в іншому випадку - без криміналу, але підприємець завжди готовий на це піти, у них немає щодо цього забобонів) 3. такі ж мужики, тільки з корисним мотивом і відсутністю будь-яких цінностей, не асоціальні - антисоціальні - влада. нечисельні. 4. розумні(без ірраціональних поривів) безвольні мужики без корисних мотивів(на зарплаті). багаточисельні. Так-от, на мою думку, бандити і бізнес обійшли ті, хто утворили владу за рахунок відсутності будь-яких цінностей. так простіше, вільніше, ширший маневр. якщо б хоча би була чисельність нерівна, але вона була приблизно рівна. інша справа ініціація мас. тоді числом можна задавити навіть таких відморожених свиней як наша влада. сутність природи людей така, що не вийде актуалізувати 4-ту категорію за бабло. приземлена прагматика розіб'є моральний дух бажаючих гуртом вписатися в історію. бабло ділить героїв. тому лише за рахунок 1-ї категорії ймовірна мобілізація. Коли пливеш в дірявій посудині посеред бурхливого моря, тоді правда, єдине чого не вистачає, це аби твій сусід був зараженний чумою? І звісно робитимеш все, аби цього уникнути, або хоча би загнати цього сусіда кудись під камбуз. Саме з цієї причини відбуваються погроми галерей з псевдо-гомосяцькими презентаціями. Педерасти тут ні до чого. Їм це не треба, це треба підарастам, це треба людям з нормальною сексуальною орієнтацією, але абсолютно ненормальною особистою орієнтацією, прогнилими мізками, прогнилою долею і загнившою волею. педіки ні до чого, тут вся справа в підарастах. до речі, який забавний збіг, тільки я осмислив це і взявся хуярити на клаві, як за пару годин про це ж згадав Герман Садулаєв(до речі, я вже колись за нього згадував, мужик життя прожив, його література варта уваги). справа в тому що.. Гомосексуалістів в Україні відсотків 5%. Можливо 7. Неважливо. Не проблема. Проблема інша. У нас 70% підарів. Підари. Шаблонна в мисленні, безвольна в діях, боягузлива в ключових моментах скотинна маса. Підарська домінація в культурі, мистецтві, суспільстві в цілому, а не гомосєки провокують підпали, погроми, агресію, бунт нормальних мужиків. І гопота дійсно патріоти, дійсно борці за права, дійсно щось рішає. Бо лише гопота ставить собі задачі згідно своїх поглядів і хоча би якось їх вирішує... http://rheinmetal.livejournal.com/