Д. Зелений, ?Бриколяж ? Київ?
Електронні словники не знаходять перекладу англійського слова ?snich?, що говорить про можливий сленговий характер не останнього із роулінгових неологізмів. Подібне до вжитого дієслово to snitch перекладається як ?красти, украсти?, що цілком вірогідно вказує на специфічні ігрові функції цього магічного артефакту.
Снич з?являється у кожній з п?яти бачивших білий світ частин. П?ять шкільних чемпіонатів з квідичу і один чемпіонат світу коротко і розпливчасто описують невелику сяючу жовтим кулю невідомого походження, матеріалу і власника, чий обов?язок полягає у постійній появі-зникненні і пересуванні за непрогнозованою траєкторією. Снич снує і Поттер ловить його п?ять частин поспіль, проте різниця між головним героєм і наукою, котра називається ?поттерізм?, а відтак прикладає певних семантичних зусиль для відшукання метафізичного підгрунтя тінейджерського триллера є різницею між студентом біологічного відділення і препарованою ним жабою. Одному з них боляче, в той час як наший випадок болітиме лише за умови грубої теоретичної помилки дослідника, та й то на рівні практично безсовістного постмодерного сумління.
Поттерові не цікава природа кульки на ймення ?снич?, а письменниця про неї не розказує і навіть Герміона Грейнджер! пропускає поза увагою цей дивний магічний артефакт, чиїм прототипом, імовірно, можна рахувати обивательський образ всім відомої ?кульової блискавки?. Разом з тим ми усвідомлюємо слабкість подібної аргументації і апріорі не погоджуємся з однозначним зведенням описаного Роулінг явища до банального дієслова ?красти? і образу ?кульової блискавки? (котра справді з?являється і зникає, свідченням чому є оповіді очевидців).
Українська версія походження словотворення ?снич? наполягає на можливому використанні обробленого і узагальненого образу давньослов?янського божества СНИЧА, або, як кажуть брати-білоруси ЗНИЧА.
Інтернет-джерела наших північних сусідів багаті на досужі вимисли, серед котрих, як не дивно, можна віднайти дещицю потрібної для обгрунтування нашої гіпотези інформації. Більшість проштудійованих ресурсів майже одноголосно сходяться на тому, що СНИЧ ? це священний незгасимий вогонь. Зразу зауважимо, що жодного зауваження про те, що снич гаснув в п?ятикнижжі Роулінг немає. Немає згадки і про те, куди він пропадав після того, як його ловив напрочуд ?вьорткий? Гаррі Поттер.
СНИЧ ? вічне джерело життя, котре древні слов?яни мали за окреме від інших, щоправда другорядне, здається неантропоморфне божество. СНИЧУ будували храми і на його честь приносили жертви, оскільки він був патронував військові звитяги і тому мав з того певний жертовний процент. СНИЧ лікував хворих і на ньому гадали жерці, крім того, в його обов?язки входив догляд за домашнім добробутом, і вогнищем (в переносному розумінні) зокрема. Синонімом, похідною або первісною слова СНИЧ (пізніше все-таки ЗНИЧ) був вогнений бог Семаргл, не останній з пантеона слов?янських богів, котрий протистоїть Чорнобогові приблизно так само як ЗНИЧ протистоїть Марі.
Не варто наполягати на тому, що Джоан Ролінг притримувалася лінії Роджера Желязни і її ?Гаррі Поттер? списаний з якихось художньо адаптованих індоєвропейських художніх символів. Все значно простіше, саме тому новоанглійська казка швидше за болід Шумахера завойовує серця і книжкові ринки знаючих бодай місцеву абетку літературних ман?яків та їхніх дітей.
Питання відкрите і відповідь на нього повинні дати набираючі силу поттерівські комюніті, головною метою котрих є витворення реальної альтернативи приївшійся ?грі для лорослих? ? толкіністиці, хоча в часи глобальних комунікацій простіше спитати у письменниці, ? що таке ?снич?? Для цього треба знати англійську і тому цей текст лише на сторінку. Висновки робіть самі.
І тільки ми знаємо таємну інформацію на кшталт того, що роулінговий снич ? чистий прототип справжнісінького українського ЗНИЧА, лицарі Круглого Столу були майже ?українськими? сарматами, а режисер ?Бійцівського клубу? вроджений закарпатець. Досліджуймо їхню культуру на благо українській справі і викриваймо агентів українського впливу в образах Ворхола, Ісуса Христа (прости Господи!) і того ж таки товариша Знича.