Політономія

Ацетон

Фашизм існує в багатьох формах і має свої видозміни. Такі типово фашистські рухи, як французький Національний Фронт, німецькі Республіканці, австрійський Рух за Свободу, Фламандський Блок тощо, мають екологічні складові в своїх програмах, але вони не є стрижневими, а використовуються лише для здобуття більшої підтримки громадян. Кожній організації, яка потребує масової підтримки, проблему зовнішнього довкілля ігнорувати неможна. Але є структури, в яких проблема навколишнього довкілля посідає одне з центральних місць.

Екофашизм ? це термін на позначення діяльності, спрямованої на захист довкілля. Його часто пов?язують з глибокою екологією та іншими, зокрема крайньолівими, екологічними позиціями. Як самоназву це зазвичай вживають крайньоправі, прихильники третьої позиції і націонал-соціалісти. Це наводить на роздуми про те як екстремісти, і ліві, і праві, інколи виявляються дуже споріднені в питаннях, що стосуються альтернативних політичних спектрів.

Екстремістський рух на захист довкілля був не лише темою німецьких нацистів і німецького романтизму, який їм передував, це також один з основних елементів сучасних фашистських рухів.

Екологічне руйнування ? головна проблема, яка на разі ігнорується на користь прибутку й так званого суспільному поступу.

Закриття глави екологічного нещастя в людській історії ? перша мета усіх екофашистів.

Завданням екофашизму є здійснення оздоровлюючих змін для хворої системи, використовуючи досвід поколінь у сучасній формі. У той час як глобализм і популізм ? проти природи й Традиції, екофашисти повертаються замість цього до перевірених часом методів, щоб створювати раціональне майбутнє для людей.

Шукаючи шлях до розуміння боротьби на захист довкілля, вегетаріанства та захисту прав тварин нацистами та неонацистами, слід зауважити, що ці ідеї жодним чином не відмежовуються від наголосу на біології, євгеніці і соціальному дарвінізмі. Расова гігієна розглядається як чистка людського генофонду, так само як екологія займається очищенням довкілля. Усі ці поняття мають спільні витоки, підкреслюючи важливість природи і обов?язок людини поводитись як складова природи, а не її господар.

Багато представників течії екофашизму є сповідниками неоязичництва і це недивно. Вони вірять у відновлення традицій дохристиянського періоду, включаючи натуралізм і націоналізм, в той час як останні демонізуються в наш час, екофашисти вважають, що вони необхідні для остаточного розпаду постіндустріального суспільства. Активісти екофашистських угрупувань не погоджуємося з його фундаментальними цінностями: гроші й унікальність людини.

У своїй діяльності екофашисти керуються трьома пріоритетами:

Будь-які інші цінності або моралі стають недоцільними. Наприклад: юдохристиянська етика допомоги людині. Ця етика часто заохочує дезінформованних людей «допомагати» голодуючим ефіопам, жертвуючи гроші для їжі, і т.д. Це звичайно тільки допомагає більшій кількості дітей виживати, які будуть рости, щоб надалі розмножуватися, і т.д. Ті люди голодують не через відсутність їжі, вони голодують, тому що їхній рівень виробництва їжі не може не відставати від їхнього приросту населення. Перенаселеність завдає шкоди навколишньому середовищу. Якби ми фактично хотіли закінчити бідність в Ефіопії, то було б більш доцільно позбутися найменш продуктивних 80 %, і фактично мати життєздатне населення. Найгірша річ, що ми можемо зробити, ? це запросити їхній надлишок населення до себе, щоб він згодом перенаселяв нашу країну, у такий спосіб роблячи ще більше проблем.

Будь-яка мораль або етика, котра іде проти трьох головних пріоритетів, є хибною.

Щоб дійсно жити в гармонії із природою, ми повинні відмовитись від сучасних зручностей, які змушують нас шкодити навколишньому середовищу. Ми жили без них протягом тисяч років, чому вони настільки необхідні тепер?

Подумайте про життя без автомобілів; набагато важче для руху, але той товстун втратив би вагу, наше повітря було б набагато більш чистим, наші діти могли б вийти на вулицю без ризику...

Подумайте про життя без телебачення; жодного впливу жидів, жодного впливу на наших дітей, жодних елтонів джонів і борисів мойсеєвих...

І так само можна було б зробити з багатьма «корисними» і так «необхідними» винаходами.

Основною відмінністю екофашистів від решти екологічних рухів є прийняття доктрини «Крові та Грунту». Вона ґрунтується на твердженні про сакральний зв?язок етнічної групи і території, яку вона заселяє протягом історії. Доктрина була розроблена у 30-х роках в нацистській Німеччині і дещо модернізована сьогодні. Отже кожна етнічна група повинна мати власну територію, свою батьківщину, іншими словами ділянку землі за екологічну чистоту якої вона б відповідала.

На разі європейські екофашисти виступають за передачу капіталу від громадської системи благоустрою і непотрібного уряду на екологічне прибирання, обмеження кількості землі, яка може використовуватись, перебудову старих районів великих міст, ліквідацію фривольних і беззмістовних галузей промисловості і проведення широкомасштабної рециркуляції.

Досить болючим питанням, яке на думку екофашистів потребує радикального вирішення є проблема репатріації неєвропейців геть з Європи.

Імміграція є ніщо інше як погроза екологічній пропускній здатності країни і повинна неодмінно припинитися. Населення повинне бути скорочене, примусом якщо буде необхідно. Соціальні проблеми, типу безпритульності й бідності є відволіканням від основної роботи ? боротьби з екологічною кризою.

Всі іноземці мають бути повернуті на свої батьківщини. Що стосується змішаного населення, то воно має бути виселене в Північну Африку або на Близький Схід, тобто території, які були традиційно зонами расового змішування.

Екофашисти звичайно не об?єднуються в партії, тому що не мають на меті проходження в парламент чи здобуття влади в окремій країні, адже це не покращить загальної екологічної ситуації в світі. Екофашистський рух можливий лише як глобальний та всеохоплюючий.

Наостанок варто процитувати слова провідного фінського екофашиста Пентті Лайнкола: «Ми усе ще маємо шанс бути жорстоким, але якщо ми не будемо жорстокими сьогодні, усе втрачено».

спец. для «Бриколяж web-log»