"Фокус"
Нещодавно у статті (?German daily Sьddeutsche Zeitung?) Хорст Маллєр, колишній член ?Фракції Червоної армії? стверджував, що ?на разі Германія утримує кількість політв?язнів, котра є більшою ніж у ГДР за рік до падіння Берлінського муру. Ситуяція ускладнюється тим, що звинувачувані у розпалюванні расової ненависти, гісторичному ревізіонізмі і створенні недозволених фомувань ці ?злочинці думки? не мають статуса власне політичних в?язнів. Залейблені неонацистами вони виключаються із політичного спектру. З иншого боку, для молоді вони ? мученики за національну ідею. Це відродження відбувається на наших очах, проте ми відмовляємося вірити у нього?. Ці зауваження спровокували заяву ?Spiegel? про те, що Маллєр, мовляв, несповна розуму.
Маллєр ? за визначенням ?лівий націоналіст? ? наполягав за подальшій нередактованости даного для ?Focus? інтерв?ю.
ФОКУС: Ви стверджуєте, що право на Батьківщину є ексклюзивним правом лише частини суспільства? Подібна думка ? не націоналістична доктрина правих?
МАЛЛЄР: Все якраз навпаки. Направду ? це цілком ліві ідеяли, адже боротися за права людей є не нічим иншим як боротьбою за свої власні. У кожному разі це не прояви якоїсь жорстокої ідеольогії, але демонстрація нормальних бажань ? боротися за Батьківщину і зупинити іноземний вплив. Розцінюючи це як екстремізм скажіть мені, чому націонал-соціялісти мають такий успіх? Неправильним є оголошувати поза законом цінности і ідеяли лише тому, що Гітлер скомпроментував їх.
ФОКУС: Ліві стверджують, що Ви зрадник і відступник.
МАЛЛЄР: Частина лівих акцій завше була пов?язана із національною ідеєю. У шестидесятих ми підтримували визвольний рух у В?єтнамі, ми виходили на вулиці і захищали їхнє право бути господарями у власному домі. Боротьба народів за право самовизначення була складовою інтернаціоналізму. Ми вимагали обмеження як американських так і радянських впливів на тогочасну Германію. Наскільки розумним виглядає позиція: ?приходьте і живіть у нас удома, навіть замість нас самих??. Ні, лише ми маємо право зорганізовувати наше прожитя у нашому же домі так, як важаємо за доцільне.
ФОКУС: Скидається на те, що Ваша відповідь є відповіддю ксенофоба?
МАЛЛЄР: Іноземці подібні до супа у котрому трохи солі. Проте хто ж, скажіть мені, любить пересолене? На разі розповсюджена ситуяція, коли відсоток неспроможних висловитися німецькою дітей сягає 80-90% на цілий клас. Саме у такому разі цілком розумною видається бажання німецьких батьків відмовитися від такого класу і віддати дітей до иншого, такого, де вони отримають якіснішу освіту.
ФОКУС: У деяких випадках політична некоректність тягне за собою вірогідну юридичну відповідальність. Якою у такому разі є точка зору Хорста Маллєра, зокрема на питання щодо репресій супроти ?ревізіоністів??
МАЛЛЄР: Це просто неможливо. Влада, де-факто, робить кримінальників із людей, котрі навіть не заробляють на тому, що пропагують. Не має значення, що не всі із пропонованих ними ідей вірні, головне що ці люде вірять у них. Ось чому проваджені владою репресії опонують принципам інтелектуальної свободи. ?Ревізіоністи? заперечують Голокост тому, що для них він уособлення абсолютного зла. Вони переконані у тому, що німці не могли опуститися до таких мастштабних злочинів і у цьому є певний сенс. Саме ?ревізіоністи? жертви несправедливості, адже засуджуючи патріотів ви робите перший крок до їх ув?язнення.
ФОКУС: Ви переконуєте у тому, що виною тому політичні мотиви?
МАЛЛЄР: Політичні ув?язнені, перш за все ? мої співгромадяни. І не має жадного значення той факт, праворадикали вони чи ліві. Їх непокоїть майбутнє країни і вони опонують суспільній точці зору. Крім того я протестую проти вигнання всіх инших на маргінес суспільного дискурсу. Хто зі всією відповідальністю може заявити, що вони повинні бути засуджені громадскістю? І, власне кажучи, за що? Я готовий говорити з цими дітьми, хоч і обвішаними нацистськими регаліями.
ФОКУС: Створений Вами ?Національної єдности? відкритий для всіх?
МАЛЛЄР: Це, властиво, рух, не партія. І відкритий він абсолютно для всіх бажаючих приєднатися. Головною задачею ставляться призупинення поточної масової міграції і протистояння новому законові про національність. Кожен, починаючи від баварського міністра-президента Стойбера до екс-НДП-іста Декерта, тобто ті, хто хотів би попередити прийняття закону про подвійну національність можуть приєднуватися до нас. Лише люди, але не великі партії чи ізраїльська Центральна Асамблея.
Представники 60-70-х, частина німецьких лівих таки приєдналася до націоналістичного табору за кілька останніх років. Досить широко це явище представлене у книзі ?До побачення 68... або ліві відступники? Клауса Вольшлага і під редакцією Леопольда Стокера.
переклад М. ?Мазепи?, МЛ ?Бриколяж?, Обухів ? Київ
за матеріялами http://web.archive.org/web/20010618140134/http://members.xoom.com/NRresistance