Політономія

Провід ОУН на Українських Землях Літом 1950 р. відбулася чергова Нарада Проводу ОУН на Українських Землях. Заслухавши звітів про стан та роботу Організації на всіх Українських землях, а теж широко обговоривши міжнародне становище та становище в СССР і в УССР, Нарада Проводу ОУН; а) намітила дальші завдання в галузі організаційного будівництва та в ділянці політично-вишкільної та ідейно-виховноі роботи з кадрами; б) намітила дальші заходи в напрямі переставлення всієї роботи на рейки глибокої конспірації; в) дальше розробила методи роботи в новоопановуваних районах; г) розпрацювала дальші вказівки організації опору мас та боротьби підпілля проти окупантів; д) обговорила та прийняла рішення в цілому ряді інших питань різного характеру. Нарада Проводу ОУН прийняла теж відповідні рішення у зв’язку із серйозним загостренням міжнародного становища внаслідок вибуху війни на Кореї. Особливо широко Нарада Проводу ОУН розглянула відносини в революційному таборі на еміграції та політичні відносини серед української еміграції в цілому. Нарада Проводу ОУН підвела теж підсумки Конференції ОУН на Українських Землях у справі доповнення і уточнення програми ОУН, прийнятої в м. серпні 1943 р., і відповідно до поглядів учасників Конференції уточнила чи доповнила окремі пункти програми. Літо, 1950 р. Провід Організації Українських Націоналістів на Українських Землях ПРО УТОЧНЕННЯ І ДОПОВНЕННЯ ДО ПРОГРАМОВИХ ПОСТАНОВ III-го НАДЗВИЧАЙНОГО ВЕЛИКОГО ЗБОРУ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ Сім років, що пройшли від того часу, коли ІІІ-ій Надзвичайний Великий Збір Організації Українських Націоналістів (ІІІ-ій НВЗ ОУН) прийняв Програмові Постанови, – з усією силою показали, яким великим досягненням були ці постанови. Життя цілком підтвердило їх правильність і виявило, що вони повністю відбивають прагнення й інтереси українського народу. Розв’язуючи всі політичні і соціяльні питання в дусі справедливости і вимог народу, Програмові Постанови ІІІ-го НВЗ ОУН уможливили залучити і згуртувати до організованої боротьби за визволення і побудову Української Самостійної Соборної Держави мільйонові маси народу, забезпечили великий політичний ріст і організаційне поширення Організації Українських Націоналістів. Та разом з цим життя показало, що Програмові Постанови ІІІ-го НВЗ ОУН потребують сьогодні деяких уточнень і доповнень. Це цілком зрозуміле і природне. Бо політична організація, яка росте і розвивається, мусить розвивати і свою програму, мусить, щоб не відстати від життя, вносити до неї поправки часу. Доповнення, що їх вимагали Програмові Постанови ІІІ-го НВЗ ОУН, вже від довшого часу обговорювалися в Організації Українських Націоналістів. З серпні 1949 р. Нарада Проводу ОУН на Українських Землях опрацювала проект програмових уточнень і доповнень, а в червні 1950 р. Конференція Організації Українських Націоналістів на Українських Землях прийняла і затвердила остаточний текст уточненої і доповненої Програми ОУН. Ці нові програмові уточнення і доповнення ні в чому не відбігають від Програмових Постанов ІІІ-го НВЗ ОУН. Вони прийняті в повній відповідності з духом цих Програмових Постанов в основному і з’являються тільки їх дальшим роз’ясненням. Уточнення і доповнення стосуються таких основних моментів: 1. Політичні питання. Програмові Постанови ІІІ-го НВЗ ОУН були прийняті в умовах, коли український народ, Організація Українських Націоналістів стояли в завзятій боротьбі проти німецьких загарбників, кола проти них розгортала свої дії Українська Повстанча Армія. Цей момент знайшов своє відбиття і в Програмових Постановах, у вступі до яких виразно зазначено, що ОУН бореться проти німецької “Нової Европи”, “проти німецького націонал-соціалізму”, проти “німецьких загарбників”. Сьогодні ці місця вже перестали бути актуальними, і Конференція ОУН на Українських Землях усунула їх з Програмових Постанов. Вступ Програми достосовано до сьогоднішньої обстановки. 2. Державно-устроєві питання. В той час, коли працював ІІІ-ій НВЗ ОУН, державно-устроєві питання не стояли перед ним з такою гостротою, як це є сьогодні. На чоло висувалися тоді політичні і устроєві проблеми. Тому то справа державного ладу в Українській Самостійній Соборній Державі не знайшла в Програмових Постановах ІІІ-го НВЗ ОУН належного висвітлення. Тим не менше весь дух Програмових Постанов виразно показував, Що ОУН бореться за демократичний лад у майбутній Українській Самостійній Соборній Державі, а цілий ряд пунктів Програмових Постанов, зокрема пункт 10, визначували конкретні засади майбутнього демократичного ладу. В цьому теж напрямі пішли і нові роз’яснення Конференції ОУН на Українських Землях. Конференція ОУН на Українських Землях ясно уточнила, що ОУН бореться за демократичний устрій в Українській Самостійній Соборній Державі. До визначених вже ІІІ-ім НВЗ ОУН демократичних засад майбутнього ладу в Українській Самостійній Соборній Державі Конференція ОУН на Українських Землях внесла доповнення про свободу політичних і громадських організацій. 3. Соціяльні питання. а) Розв’язка земельного питання, визначена ІІІ-ім НВЗ ОУН давала привід до свідомого чи несвідомого приписування ОУН намагань, які нічого спільного не мають ні з духом її Програми, ні з усією її практичною діяльністю. У зв’язку з цим, Конференція ОУН на Українських Землях сформулювала пункт Програмових Постанов ПІ-го НВЗ ОУН про земельне питання в новій формі. Конференція виразно заявила, що ОУН бореться за повне знищення колгоспного кріпацтва в Україні, проти повороту до поміщицько-капіталістичного ладу, за безплатну передачу землі селянам на власність на базі одноосібних трудових господарств. ОУН уважає, що така розв’язка буде найкращою, принесе найбільші користі українському народові, що вона відповідає волі величезної більшости українського селянства. Рівночасно ОУН признає право на громадсько-кооперативні і різні спілкові форми господарювання землею, якщо вона побудовані на добровільній згоді селян і на їх власній праці. б) Програмові Постанови ІІІ-го НВЗ ОУН були опрацьовувані у важких підпільних умовах, тому зрозуміло, що в них було допущено деякі недогляди, а саме: не визначено якою власністю будуть підземні багатства, ліси, води, транспорт, банки. Та там не менше Постанови ІІІ-то НВЗ ОУН не залишають найменшого сумніву в тому, що всі ці галузі господарства можуть бути або національно-державною, або громадською власністю. Так теж і визначила ці справи Конференція ОУН на Українських Землях і внесла відповідні доповнення до Програмових Постанов ІІІ-го НВЗ ОУН. 4. Культурно-освітні справи. Конференція ОУН на Українських Землях внесла в пункт 7 а) Програмових Постанов НВЗ ОУН доповнення про те, що освіта в Українській Самостійній Соборній Державі буде безплатною. Такі основні уточнення і доповнення Програмових Постанов ІІІ-го НВЗ ОУН, що їх внесла Конференція ОУН на Українських Землях, яга відбулася в м. червні 1950 р. Повний текст уточнень і доповнень до Програмових Постанов ІІІ-го НВЗ ОУН публікується нижче. ПОСТАНОВИ КОНФЕРЕНЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ Про уточнення і доповнення Програмових Постанов ОУН прийнятих ІІІ-ім Надзвичайним Великим Збором ОУН в м. серпні 1943 р. 1. У вступі до Програмових Постанов в абзаці 2-му пропустити слова проти німецької “Нової Европи”. Весь абзац викласти в такому вигляді: “ОУН бореться проти імперіалістів і імперій, бо в них один пануючий народ поневолює культурно і політично та визискує економічно інші народи. Тому ОУН бореться проти СССР”. 2. В цьому ж вступі в абзаці 3-му пропустити слова “і проти німецького націонал-соціялізму”. Весь абзац викласти в такому вигляді: “ОУН з усією рішучістю бореться проти інтернаціоналістичних та фашистсько-націонал-соціялістичних програм і політичних концепцій, бо вони є знаряддям завойовницької політики імперіалістів. Тому ми проти російського комуно-большевизму”. 3. В цьому ж вступі в абзаці 4-му пропустити слово “і німецьких”. Весь абзац викласти в такому вигляді: “ОУН проти того, щоб один народ, здійснюючи імперіялістичні цілі, “визволяв”, “брав під охорону”, “під опіку” інші народи, бо за цими лукавими словами криється огидний зміст – поневолення, насильство, грабунок. Тому ОУН бореться проти російсько-большевицьких загарбників поки не очистить України від усіх “опікунів” і “визволителів”, поки не здобуде Української Самостійної Соборної Держави, в якій селянин, робітник та інтелігент могтиме вільно, заможно і культурно жити та розвиватися”. 4. В ньому ж вступі в абзаці 5-му пропустити слова “та німецького” та слово “комісар” замінити словом “вельмож”. Весь абзац викласти в такому вигляді: “ОУН за повне визволення українського народу з-під російсько-большевицького ярма, за побудову Української Самостійної Соборної Держави без поміщиків, капіталістів та без большевицьких вельмож, енкаведистів та партійних паразитів”. 5. В цьому ж вступі в абзаці 6-му в контексті “…та всю людську енергію спрямує на побудову нового державного порядку і справедливого соціяльного ладу…” слово “нового” замінити словом “демократичного”. 6. В цьому ж вступі в абзаці 7-му в контексті “…за новий державний порядок…” слово “новий” замінити словом “демократичний”, а в контексті “…новий соціальний лад…” слово “новий” замінити словом “справедливий”. Весь абзац викласти у такому вигляді: “В лавах ОУН борються українські селяни, робітники та інтелігенти проти гнобителів, за Українську Самостійну Соборну Державу – за національне і соціяльне визволення, за демократичний державний порядок та справедливий соціяльний лад”. 7. Пункт 1, букву “а” викласти в такому вигляді: “1. а) за цілковите знищення большевицької експлуататорсько-кріпацької колгоспної системи в організації сільського господарства, проти повороту до поміщицько-капіталістичної системи; б) визнаючи, що земля належить народові, як її єдиному господареві, – за безплатну передачу землі селянам у власність в розмірах трудових господарств, за визначення законом нижньої і верхньої межі для цих господарств, за заборону торгівлі і спекуляції землею; в) за право на громадсько-кооперативні, спілкові та інші форми господарювання в залежності тільки від волі селян; г) за всебічну технічну, агрокультурну та фінансову допомогу для сільського господарства з боку держави”. Букву “б” цього пункту пропустити. 8. Як пункт 2, встановити такий пункт: „2. За те, щоб усі підземні багатства, ліси і води були національно-державною або громадською власністю”. Відповідно до цього змінити номери всіх наступних пунктів Програми. 9. Пункт 2, букву “а” викласти в такому вигляді: “3. а) за те, щоб велика промисловість і транспорт (залізно-дорожний, водний і повітряний) були національно-державною власністю, а дрібна промисловість кооперативно-громадською власністю”. 10. Пункт 5, викласти в такому вигляді: “6. За національно-державну організацію банкової системи і великої торгівлі, за громадсько-кооперативну дрібну торгівлю та за дрібну приватну торгівлю”. 11. Пункт 7, букву “а” викласти в такому вигляді: “8. з) за безплатну освіту, за обов’язкове середнє навчання. За піднесення культури і освіти широкої народної маси шляхом поширення мережі шкіл, видавництв, бібліотек, музеїв, кіно, театрів тощо”. 12. В пункті 10 (старої програми), як букву ,6а, включититакий абзац: „б) за свободу політичних і громадських організацій”. Відповідно до цього змінити означення чергових абзаців. Провід Організації Українських Націоналістів на Українських Землях в Україні, 1950 р. ПРОГРАМА ОУН ПРИЙНЯТА ІІІ-ІМ НАДЗВИЧАЙНИМ ВЕЛИКИМ ЗБОРОМ ОУН В м. СЕРПНІ 1943 р. ТА УТОЧНЕНА І ДОПОВНЕНА КОНФЕРЕНЦІЄЮ ОУН В УКРАЇНІ В м. ЧЕРВНІ 1950 р. Організація Українських Націоналістів бореться за Українську Самостійну Соборну Державу і за те, щоб кожна нація жила вільним життям у своїй власній самостійній державі. Знищення національного поневолення та експлуатації нації нацією, система вільних народів у власних самостійних державах – це єдиний лад, який дасть справедливу розв’язку національного і соціального питання в цілому світі. ОУН бореться проти імперіялістів і імперій, бо в них один пануючий народ поневолює політично і культурно та визискує економічно інші народи. Тому ОУН бореться проти СССР. ОУН з усією рішучістю бореться проти інтернаціоналістичних і фашистівсько-націонал-соціялістичних програм і політичних концепцій, бо вони є знаряддям завойовницької політики імперіялістів. Тому ми проти російського комуно-большевизму. ОУН проти того, щоб один народ, здійснюючи імперіялістичні цілі, “визволяв”, “брав під охорону”, “під опіку” інші народи, бо за цими лукавими словами криється огидний зміст – поневолення, насильство, грабунок. Тому ОУН бореться проти російсько-большевицьких загарбників, поки не очистить України від усіх “опікунів” і ,визволителів”, поки не здобуде Української Самостійної Соборної Держави, в якій селянин, робітник та інтелігент могтиме вільно, заможно і культурно жити та розвиватися. ОУН за повне визволення українського народу з-під московсько-большевицького ярма, за побудову Української Самостійної Соборної Держави без поміщиків, капіталістів та без большевицьких вельмож, енкаведистів та інших партійних паразитів. В Українській Державі влада вважатиме за найвищий свій обов’язок інтереси народу. Не маючи загарбницьких цілей та поневолених країн і пригноблених народів у своїй державі, народна влада України не витрачатиме часу, енергії та коштів на творення апаратів гноблення. Українська народна влада всі економічні ресурси та всю людську енергію спрямує на побудову демократичного державного порядку, справедливого суспільного ладу, на економічне будівництво країни та культурне піднесення народу. В лавах ОУН борються українські селяни, робітники та інтелігенти проти гнобителів, за Українську Самостійну Соборну Державу, за національне і соціяльне визволення, за демократичний державний порядок та справедливий суспільний лад. 1. а) За цілковите знищення большевицької експлуататорсько-кріпацької системи в організації сільського господарства, проти повороту до поміщицько-капіталістичної системи; б) визнаючи, що земля належить народові, як її єдиному господареві, – за безплатну передачу землі селянам у власність у розмірах трудових господарств, за визначення законом нижньої і верхньої межі для цих господарств, за заборону торгівлі і спекуляції землею; в) за право на громадсько-кооперативні, спілкові та інші форми господарювання в залежності тільки від волі селян; г) за всебічну технічну, агрокультурну та фінансову допомогу для сільського господарства з боку держави; 2. За те, щоб усі підземні багатства, ліси і води були національно-державною або громадською власністю. 3. а) За те, щоб велика промисловість і транспорт (залізно-дорожний, водний і повітряний) були національно-державною власністю, а дрібна промисловість кооперативно-громадською власністю; б) за участь робітників у керівництві заводами, за фаховий, а не комісарсько-партійний принцип у керівництві. 4. а) За загальний восьмигодинний робочий день. Понаднормова праця може бути тільки вільною, як і кожна праця взагалі, і робітник отримуватиме за неї окрему зарплату; б) за справедливу оплату праці, за участь робітників у прибутках підприємства. Робітник отримуватиме таку зарплату, яка потрібна для забезпечення матеріальних і духових потреб цілої його сім’ї. При річних підсумках господарського стану підприємств, кожний робітник одержуватиме у громадсько-кооперативних підприємствах дивіденду, а в національно-державних – премію; в) за вільну працю, вільний вибір професії, вільний вибір місця праці; г) за свободу профспілок, за знищення стахановщини, соцзмагань, підвищування норм та інших способів експлуатації працюючих. 5. За вільне ремесло, за добровільне об’єднування ремісників у артілі, за право ремісника вийти з артілі та індивідуально виконувати працю і вільно розпоряджатися своїм заробітком. 6. За національно-державну організацію банкової системи і великої торгівлі, за громадсько-кооперативну дрібну торгівлю та за дрібну приватну торгівлю. 7. За повну рівність жінки з чоловіком у всіх громадських правах і обов’язках, за вільний доступ жінки до шкіл, до всіх професій, за першочергове право жінки на фізично легшу працю, щоб жінка не шукала заробітку у шахтах, рудниках та на інших важких промислах і внаслідок цього не руйнувала свого здоров’я. За державну охорону материнства. Батько сім’ї одержуватиме крім плати за свою працю, додаткову платню на утримування жінки і неповнолітніх дітей. Лише в таких умовах жінка матиме змогу виконувати свій важливий, почесний і відповідальний обов’язок матері і виховательки молодого покоління. 8. а) За безплатну освіту, за обов’язкове середнє навчання. За піднесення освіти і культури широкої народної маси шляхом поширення мережі шкіл, видавництв, бібліотек, музеїв, кіно, театрів тощо; б) за поширення вищого і фахового шкільництва, за невпинний ріст висококваліфікованих кадрів фахівців на всіх ділянках життя; в) за вільний доступ молоді до всіх вищих навчальних закладів. За забезпечення студентства стипендіями, харчами, мешканнями та навчальними приладдями; г) за всебічний гармонійний розвиток молодого покоління – моральний, розумовий та фізичний. За вільний доступ до всіх наукових і культурних надбань людства. 9. За пошану до праці інтелігенції. За створення таких моральних основ праці, щоб інтелігент, будучи цілком спокійний про завтрішній день та про долю сім’ї, міг віддатися культурно-творчій праці, мав потрібні умовини до праці над собою, постійно збагачував своє знання та підвищував свій розумово-культур-нвй рівень. 10. а) за повне забезпечення всіх працюючих на старість та на випадок хвороби чи каліцтва; б) за широке запровадження охорони народного здоров’я, за поширення сітки лікарень, санаторій, курортів та будинків відпочинку, за збільшення лікарських кадрів. За право працюючих на безплатне користування всіма закладами охорони здоров’я; в) за особливу державну опіку над дітьми і молоддю, за поширення сітки дитячих ясел та садків, санаторій, таборів відпочинку, за охоплення всієї дітвори та молоді державними закладами опіки та виховання. 11. а) за свободу друку, слова, думки, переконань, віри і світогляду. Проти офіційного накидування суспільності світоглядових доктрин і догм; б) за свободу політичних і громадських організацій; в) за вільне визнавання і виконування культів, які не суперечать громадській моралі; г) за відокремлення церковних організацій від держави; д) за культурні взаємини з другими народами, за право виїзду громадян за кордон для навчання, лікування та пізнавання життя і культурних надбань других народів. 12. За повне право національних меншостей плекати свою власну по формі і по змісту національну культуру. 13. За рівність усіх громадян України, незалежно від їх національності, в державних та громадських правах та обов’язках, за рівне право на працю, заробіток і відпочинок. 14. За вільну українську по формі і по змісту культуру, за героїчну духовість, високу мораль, за громадську солідарність, дружбу та дисципліну. Опубліковано: Осередок пропаганди і інформації при Проводі Організації Українських Націоналістів на Українських Землях. – 1951. – Травень. – Вип. № 5. – С. 5-13.