Переклад з іспанської Леся Роїк, Політична освіта Київської «Свободи»
Маніфест Культурницького Проекту Аврора, створеного у 1993, що видавав журнал Hespérides. Цей Маніфест з'явився у першому номері журналу за травень 1993.
1
Живемо у втомленому світі. Боги відійшли, герої померли, філософи німі, поети перестали творити. Чутно лишень рутинний шум величезної машини, що обертається й обертається і настане такий момент, коли вона зможе обійтись і без нас. Ця машина - система, система політичного, ідеологічного й економічного ладу, яка домінує в світі. Але жодна машина не функціонує відмінно.
2
Дивимося на світ і світ для нас зачинений. Не знаємо, що завтра нас чекає. Така ситуація виникала і в інших періодах сучасності. Але зараз є різниця: зараз наш світ зрікся можливості діяти. Світ не рухається ані назад, ані вперед: тільки обертається, - і цей циклічний вихор, порожній і безсилий, нам хочуть представити як шоу руху цивілізації...хіба що на собі. Не знаємо напевне, що принесе з собою завтра, хоча проблема не в цьому: проблема в тім, що світ викликає байдужість, приводить до одноманітності. Розвинені суспільства відзначаються пасивним нігілізмом до питань матеріального добробуту.
3
Деякі бачать тут Кінець Історії, абсолютний тріумф модерності, кінець шляху. Цей стомлений світ, механізований та замкнений, був би нарешті межею людських прагнень на землі. Але цей парадокс, успішний для деяких, не може задовольнити більш юне покоління сучасного світу, яке сміливо зустрічає життя без мети. Журба посилюється.
4
Необхідно відкрити очі. Система дбає про те , щоб переконати нас в тім, що ми живемо в найкращому з усіх можливих світів і закликає нас залишити все як є, але це жорстокий сарказм, який вже нікого не переконає. Досягнувши моменту найбільшого апогею, велика машина починає кульгати і перестає тверезо оцінювати свої межі. Сьогодні можемо спостерігати систему, яка не може дати відповідей і вже не працює:
З духовної точки зору система більше не може слугувати, оскільки вона показала свою нездатність задовольнити внутрішні прагнення людини.
З екологічної точки зору система більше не може слугувати, оскільки кожний новий рух не визначає суті
порушення, що виникає у відношеннях між людиною та світом.
З економічної точки зору система більше не може слугувати, оскільки впорядкований гігантський бюрократичний апарат планетарних амбіцій обернувся на центр рабського світового менталітету запасної неоколонії та представляє іншій половині суспільства постійну загрозу фінансового краху.
З політичної точки зору система більше не може слугувати, оскільки індивід вже не відчуває себе частиною системи, він перестав бути громадянином , відчуває себе безпорадним і шукає нові шляхи (націоналізм , регіоналізм, громадські асоціації і т.д.), які система ідентифікує як ворожі, але не може зупинити наростання їх популярності.
5
Постали перед вирішальним моментом. Система перестала бути всемогутньою і бачимо початок розгортання протиріч та загальної кризи, який набуває несподіваних розмірів. Отже, з огляду на те, що ця система є загальною, криза впливає на всіх і вся. Необхідно спостерігати систему ззовні, щоб усвідомити її можливості та діагностикувати що відбувається. Необхідно накреслити завдання.
6
Нам потрібен вільний простір опору. Ці межі системи є не тільки кордонами економіко-технічного порядку, який домінував над планетою, але вони могли би бути, перш за все, проявами агонії стосовно уявлень про світ. Стара машина своєю інерцією охоплює все, пожирає навіть тих, хто виступає проти, а потім зраджує, як мода або як гріх. Повинні ухилятися від цієї динаміки і тримати слово не на зразок дисидентів. Якщо ми хочемо вийти за межі системи , якщо хочемо віднайти сенс нашого життя і нашого світу, тоді необхідно поставити засадничою проблему встановленого безладдя.
7
Культурний переворот: ось формула дії. Кордони в сучасному світі не пролягають повз митні кордони чи кордони військових фронтів; ні на політичній арені, тому що реальні проблеми нашого суспільства виходять з вузьких рамок законодавства і його інститутів. Кордони розставлені в душах, бо це душі, над якими проводять досліди нестачею щирості від цієї цивілізації. Відповідь, отже, віднайшлась у наших душах: вони думають і відчувають тих, хто повинен почати діяти, виходячи з теперішньої ситуації, та запропонувати нові шляхи.
8
Хочемо відкрити світ. Старий модерний світ і система, яка його зламала, зараз виснажені й не здатні задовольнити прагнення до безперервної новизни, що колись пробудило їх самих. Замість цього, те що нам пропонується - це банальне поняття великого Діснейленду, закритого, нерухомого й очевидно захищеного, проте йому постійно загрожують глобальні обвали та кризи різного роду. І це не той світ, якого ми бажаємо.
Тепер час думати. Маючи усвідомлення, що увесь новий пошук пройшов крізь розуміння, ми пропонуємо провести комплексну роботу, використовуючи креативний підхід, щоб віднайти корені сучасної кризи, відстежити її походження і запропонувати альтернативу. Наша культура народилась, коли перші греки закохались у філософію думки, але сучасний світ облишив цю науку. Він піклується про свої винаходи і, таким чином, розшукує нову Аврору нашої культури. Шлях відкритий.