Хакім Бей
Він ніколи не йшов на компроміси, коли заходило про його політичні настанови. Габріель Д?ануціо казав: ?Моя поведінка здатна видаватися необачною і відчуженою, по відношенню до моїх життєвого стиля і мистецтва?, ?проте люди мають усвідомити, що я не просто так, але годен таки до чогось.?
По обранню його до італійської Палати Представників він виказав тотальне презирство до парламентського цирку, рідко навідував сесії і поводився неадекватно, під час них. Його називали ?делегатом краси?, він спостерігав парляментські дебати в якости художника, а не учасника. Перед тим обраний до палати як ?правий націоналіст?, він не тримав жодних упереджень і сидів обіруч з радикальними ліваками.
Доконуваний кредиторами, Д?ануціо навідує Францію 1910 року, з метою концентруватися виключно на письменництві і мистецтві. Починаючи десь із 1890-х він користується шаленою популярністю і на момент повернення до Італії вітається не аби з ким ? стами тисяч прихильників. Однозначно підтримуючи участь Італії у Першій Світовій, у віці п?ятидесяти двох років Д?ануціо перебуває на передовій. Сміливий пілот, він бомбардує і втрачає око під час невдалої посадки літака. Заключним актом героїзму був політ над Веною з розкидуванням пропогандистських листівок.
На Мирній Конференції 1919 року Італія вимагала порта Фіуме, обгрунтовуючи це принципом самовизначення. На той час мало що так дратувало італійців як ?питання Фіуме?. США, Франція і Великобританія рахували Фіуме Югославією і окупували порт. Гурт молодих армійських офіцерів звернувся до Д?ануціо з проханням допомогти захопити порт. 12 вересня він вийшов з Риму на чолі тисячі ?чорносорочечників?; союзницькі загони капіталювали і Д?ануціо перебрав на себе управлінські функції, допоки цього не зробить Італія. Він ? команданте.
Протягом кількох тижніх біля семи тисяч солдатів і чотириста моряків приєднуються до нього. У Д?ануціо вони вбачали героїчну альтернативу засидівшимся парламентарям, котрими вони нехтували. Для них командант Фіуме став ?символом моралі, політичного і соціального протесту проти попереднього порядку?. Легіонери закликали до свободи всіх пригноблених і з інтересом ставилися до радянського експерименту в Росії. Вони були відкриті для союза з синдикалістами, анархістами і соціалістами. Д?ануціо було встановлено контакти з Шоном О?Келлі, майбутнім президентом Ірландії, представником ?Шин Фейн? у Парижі; з єгипетськими націоналістами; з радянським урядом. Ленін згадав за Д?ануціо, як про єдиного італійського революціонера.
Стверджуючи, таким чином, незалежність Фіуме, Д?ануціо засудив тогочасні великі держави, особливо британський імперіалізм.
?Фіуме неприборканий. Звичайно, всі ми можемо загинути біля його руїн, але у підсумку ці руйнації лише загартують наший дух?. Від ?Шин Фейн? до Червоного прапора, хрест і напівмісяць Єгипта, повстання духа, загориться від наших іскор, буде знову горіти проти пожирачів сирої плоті і гнобителів безоружних націй. Та імперія, котра володіла Персією, Месопотамією, Новою Аравією і більшістю Африки і не мала від того остаточного задоволення, коли лише забажає, може наслати на нас повітряні сили, так само легко, як то було зроблено у Єгипті, де ніхто не застидався вчиненій серед повстанців різанини.?
Багато із символів Д?ануціо пізніше були прийняті на озброєння Муссоліні. Чорні сорочки легіонерів походили від тунік перших ?загонів дії?, що взяли участь у війні. Гарібальді, батько сучасної Італії, він зазнайомив італійців з ідеєю відносно кольорової сорочки, як символа опору. Навіть слово ?фашіо?, похідним від котрого є ?фашизм?, означало буквально ?гурт? чи ?асоціацію?, довго використовувалося лівим італійцями. В 1972 році Гарібалді заснував ?Fascio Operaio?, а у 1972 одна ліворадикальна формація була відома як ?Fascio dei Lavoratori?.
Протягом п?ятнадцяти місяців команданте Д?ануціо стримував протести союзників і блокаду італійського уряду. Тоді, 24 грудня 1920, або, як назвав його Д?ануціо, ?Кривавого Різдва?, його трьохтисячний загін протистояв двадцятитисячній армії супротивника.
Тоді, в ті далекі часи, вільна держава Фіуме, під керівництвом Д?ануціо була героїчним, пристрастним повстанням супроти сірості і пересічності. Ось, що тоді казав Д?ануціо:
?Благословенна молодь, котра прагне слави, оскільки її бажання буде задоволене?.
?У цьому житті все залежить від приходящого. Чоловік має відновити себе або хай помирає.?
Габріель Д?ануціо, декадентний поет, художник, музикант, естет, бабій, зірвиголова, піонер аеронавтики, чорнокнижник, геній і хам з?явився на Першій Світовій озброєний лише маленькою армією і привітанням ?Arditi?. Його рішенням було експропріювати місто Фіуме у Югославії і передати його Італії. Після некромантичної церемонії зі своєю коханкою на цвинтарі у Венеції він вирушив на завоювання Фіуме. Італія відхилили його пропозицію, прем?єр-міністр назвав дурнем.
Гнівний Д?ануціо вирішив проголосити незалежність і побачити, як довго буде здатен утримувати її. Разом із одним своїм друганом-анархом вони пишуть Конституцію, в котрій проголошують музику центральною складовою державних підмурків. Фльота його складалася з дезертирів і анархіствуючих морських офіцерів, котрі називали себе ?Uscochi?, очевидно на честь давним-давно існувавших на цих офшорах піратів, із задаволенням грабувавших венеційців і оттоманців. Кілька багатих торгових суден раптом забезпечили економічне підгрунтя новопосталої держави. Кого там лише не було: художники, богемісти, авантюрники, анархісти, втікачі, гомосексуалісти, примілітарені денді, буддисти, теософи і ведантисти. Гулянки не припинялися. Щоранку Д?ануціо читав маніфести і поезію з балкона; що не вечір, то концерт, фейерверк. На цьому діяльність уряда і закінчувалася. Вісімнадцять місяців по тому, коли гроші і вино закінчилися і італійська фльота знайшлася вже поблизу ніхто не мав сил опиратися.
Д?ануціо, подібно багатьом італійським анархістам, пізніше завернув до фашизму, властиво Муссоліні (екссиндикаліст) спокусив його до того. З часом Д?ануціо зрозумів свою помилку, проте було занадто пізно, він був старим і хворим. Він став ?мучеником?. Звичайно, вільна Україна чи Барселона звучить значно серйозніше, разом з тим Фіуме може надатися в наших наступних студіях. Порт Фіуме, до певної міри, остання з піратських утопій, чи, можливо, перша сучасна тимчасова автономна зона.
Я переконаний у тому, що якщо ми порівнюємо Фіуме з Паризьким повстанням 1968 року (плюс італійські міські початку семидесятих), поруч із американськими антикультуровими комунами і новолівими анархічними впливами, ми зобов?яані віднайти деякі тотожності ? виключна важливість естетики (як у ?ситуціоністів?), ?піратська економіка?, відсутність залишків соціального перевиробництва, і, накінець, чисте повітря перемін, готовності іти далі, заливши позаду свої гетто, фабрики, ферми і так далі. Ніхто не намагався утворити ще одну революційну диктатуру ні у Фіуме, ні в Парижі, ні у Мілбруку. Або світ змінився би, або подібного би просто не було.
http://www.geocities.com/integral_tradition
переклад М. ?Мазепи?, МЛ ?Бриколаж?, Київська область