Проект "Аврора", Іспанія
Переклад: Леся Роік, Київська "Свобода", для ГПД "Політономія"
Раніше сучасність пишалась тим, що людина усвідомлює себе творцем історії та господарем власної долі. Парадоксально, але тепер цей погляд призвів до існування у невизначеності, коли думка про можливість вплинути на хід історії викликає у нас посмішку. Пішли у небуття двісті років наївної віри народу у висхідну цінність душі. Європейська культура почала приймати події із пасивною смиренністю, яка погано співвідноситься з нашими споконвічними традиціями, особливо, любов’ю до авантюр. Здається, що нині, будь-яка народна ініціатива приречена на провал. У певному сенсі, європеєць відмовився од історичної відповідальності та переховується у притулку власного безсилля. Тим не менш, зрозуміло, що тільки громадянин може щось вдіяти, аби виправити згубні наслідки своїх діянь. Ми не зрадимо власні традиції. Ми наголошуємо, що людина чогось варта лише тоді, коли має здатність впливати на навколишній світ. Тому, хочемо діяти. І діяти означає для нас: думати і діяти.
Вибірки, наведені у попередньому матеріалі - це лише короткий огляд розлогих міркувань. Проект Аврора занурюється у довгу і багату європейську культурну традицію, щоб повернути індивідуальність, втрачену в болоті масової культури сьогодення. Завдяки даній праці, ми маємо можливість отримати пояснення на питання, перед якими нас ставить історія. Пояснення є очевидним - виснаження сучасності на всіх рівнях: філософському, естетичному, науковому, політичному, економічному, соціальному...
Відчуваємо, що знаходимось на перехресті історії - в одній з таких ситуацій, коли старі форми померли, а нові ще не встигли з'явитись на світ, і, отже , все є можливим. Тому вважаємо, що у нашій роботі закладений певний історичний аспект. Цей аспект походить не від простого акту суб'єктивної волі, а зі слушного викладу подій, що нас обступили. Стан справ змінюється; світ змінюється; і ми хочемо бути привілейованими свідками цієї зміни, і більше того: скерувати зміни у потрібному напрямку.
Тепер нас переконують, що ідея наших народів виявляється у толерантності та гармонії, але, хоча цивілізація й стала технічною, вона не перестала випромінювати загрозу своїми традиційними цінностями, завдяки яким народилась і процвітала наша культура. Нам не подобається припущення, що сучасний світ може існувати лишень за умови знищення кращого в нас самих . Ми віримо, що можемо продовжувати бути тими, хто ми є, невідмежовуючись од світу навколо нас. Тут мовиться про те, щоб насичити життям тим духом, який культивувався тисячами років нашої цивілізації. Іншими словами: не втратити душу.
Сучасна цивілізація загорнулась в одежину зі світла, проте розбудила незліченні сили смерті. Наша мета – їх нейтралізувати. Щоб наші традиції, наша культура, наші цінності і наша історія зостались в живих і знову стали сенсом нашого існування. Це і є ставка: ставка на життя. Хіба є стимул більш переконливий?
***
Частина перша Маніфесту Проекту "Аврора".
Частина друга.
Культурний маніфест. Частина третя.