Авадіс, Греція
На жаль, будь-яка політична організація, котра діє в теперішніх умовах приречена на відсутність майбутнього. Досить людей, котрі трималися подібної форми опору в результаті полишали їх або потрапляли до в?язниці. Все це дуже неприємно, але гіршою може бути неготовність до подібних речей.
Всім, хто хоч трошки знайомий із внутрішніми грецькими реаліями і иходячи з описаної ситуації я пропоную наступний приклад. Сьогодні ми маємо дві-три націоналістичні оргаізації, звичайні інструменти все тієї ж Системи, вщент заповнені секретними агентами і надзвичайно дурними ультраправими екстремістами та ксенофобами.
Жодного політичного майбутнього, вони, зрозуміло, не мають. І не тому, що до них не йдуть, і навіть не тому, що вони нібито ?екстремісти?, причина значно прозаїчніша ? вони самі це лише частина Системи, котра не здатна справитися з односторонім суспільним рухом, ім?я котрому ? Капіталізм. Я більш ніж переконаний у тому, що наша проблема має аналогічні приклади і в інших країнах. Ми спілкуємося з ними і подекуди представники подібних організацій починають розуміти заготовлену їм не зовсім чистоплотну роль. І тільки тому вони поривають зі своїм минулим. Багато разів вони йшли на компроміс з Системою, стаючи при тому все більш буржуазними та аполітичними.
Рухаючися односторонньої вулицею Капіталізма і сучасного способу життя вони прагнуть не стати маргіналами, а відтак шукають можливого виходу. І тоді, коли їм здається, що капіталістичний шлях це єдино можливий порятунок, саме тоді вони потрапляють до щупалець Системи.
Кілька років тому одна язичницька громада вирішила створити поселення, в котрому мешкали б люди зі спільними життєвими та релігійними інтересами, тобто місце, в котрому можна жити і працювати відповідно до їхніх вірувань і того ж таки стилю життя.
Це рішення повертало їх до відтворення Спільноти. На перший погляд все це трохи смішне, в той час як справжнє прочитання цього акта полягає у його антиурбаністичному та антицентралістському підгрунті. У цьому відношенні я цілком погоджуюся з Троєм Саузгейтом, котрий стверджує, що наступна боротьба розгорнеться між принципами централізації та децентралізації.
І це справжня альтернатива нашому скупченню у підконтрольних Системі містах, з їхнім поліцейським режимом, тими самими думками і стилями, тисячами камер довкола (Великий брат ? це не телебачення, це наша дійсність) і всі ми лише роботи в їхніх руках.
Комунатаризм суспільства і опір на його периферії ? єдине, що ми сьогодні маємо, можливо це наша остання надія, ось чому слід відкинути сантименти по відношенню до міст, котрі забрали нашу свободу. Ми тероризуватимемо їх аналогічно до того, як вони тероризували нас. Етика поза межами нашої спільноти нами не приймається. Там ? ворог, хаос, тиран... а у спільноті ми брати, оскільки оперуємо аналогічними віруваннями, світоглядом, ідеалами, звичаями і кров?ю. Зовні ? ті, хто прагне нашого знищення... і це повинно стати нашим імперативом.
СЛАВА РЕВОЛЮЦІЇ!
Наші спільноти повинні бути відкритими для народа і стати реальною альтернативою, іншим життєвим стилем для сучасного Заходу. Не варто забувати і про те, що суспільний комунітаризм був базовим у прадавніх індоєвропейців (ось чому справжній расист завжди комунітарист).
Багато людей стверджує, що подібні погляди ? чистої води утопія. Я переконаний, що все якраз навпаки. Система не зникне лише завдяки нашим проханням і побажанням. І тільки тримаючися нашого бачення ситуації, наших предків, наших звичаїв, нашого народу і нашої раси ми маємо шанс перемогти. Вибраний шлях нелегкий і боротьба буде довгою, так що починаймо її зараз. Давайте примати рішення, котре ми шукаємо...
Проти буржуазної лицемірства! Задля нашого спільного майбутнього!
за матеріялами www.national-anarchist.com
переклад тов. Мазепа, ?Бриколяж ? Київ?