Спостерігаючи за розвитком сучасної геополітики, асиміляцією, стрімким розвитком капіталізму й лібералізму, втратою політичної ідентичності та самостійності країн і суспільства, можна помітити «ейфорію» від цього правлячої верхівки, яка таким чином отримує колосальні вигоди й капітали. Розвиток сучасної цивілізації характеризується перш за все глобалізацією. Такий політичний курс формується світовою правлячою елітою, що керується лише власними корисливими інтересами. Метою глобалізації є лише захист інтересів вузького прошарку правлячої верхівки та власників великих транснаціональних корпорацій, отже вона спрямована проти більшості населення світу. Якщо придивитись пильніше, можна побачити, що в рамках процесу глобалізації існує загроза не тільки політичної залежності країн, а й суспільства загалом. З кожним днем, все більша кількість людей опиняється за межею бідності, водночас капітали багатих стають все більшими. Розрив між бідними та багатими щодня зростає. Якщо скласти лише офіційний капітал десяти найбагатших громадян України, то він в декілька разів перевищить увесь держ.бюджет. Існуючі складені світові економічні відносини засновані на спекулятивній економіці, що виробляє гроші та послуги, проте аж ніяк не цінності й вчинки. Економічна глобалізація все більше стає схожою на пограбування і без того бідних. Створення однорідного, мононаціонального суспільтсва, позбавлення його будь-яких особливостей зводиться до утворення сірої маси, що підпадає під формат стандартного покупця. Увесь світ повинен їсти однакову штамповану їжу, святкувати ті ж вигадані свята і купувати, купувати і ще раз купувати те, що їм не потрібне. Глобалізація по суті є відродженням колонізації. Вузьке коло осіб живе за рахунок всіх інших і душить найменші прояви спротиву цьому. Вони підганяють під себе державні апарати й закони, керують силовими структурами, прессою. По суті, влада ТрансНаціональних Корпорацій (ТНК) і прискорена ними глобалізація – це куплена тоталітарна влада світового масштабу. Вони поширюють свою Владу нахабно й цинічно. Що можливо купити – купують, кого не вдається й приносять свою Владу силою. Та ж боротьба з тероризмом, набула у західних олігархів такої популярності саме завдяки можливості відкрито і практично без перешкод посилювати методи тотального контролю за населенням. Олігархи і представники великих капіталів вдало маскують експлуататорську систему світової глобалізації. Основним аргументом прихильників цієї утопії є відносне благополуччя країн, де стрімко декларуються принципи демократії, лібералізму та капіталізму, проте суть вищезгаданої системи лишається незмінною. Глобалізація вигідна і захищає інтереси перш за все світової олігархії та маленької групки правлячої верхівки і тим самим, зводить нанівець інтереси переважної більшості звичайних громадян, призводить до розквіту міжнародного політичного паразитизму, коли одні країни буквально живуть за рахунок решти і споживають в неймовірних кількостях світові природні ресурси. Глобалізація – це ні що інше як модернізований капіталізм, що створює сприятливі умови існування лише для людей з відсутністю будь-яких принципів, для циніків з гіпертрофованою жагою грошей та розвитку капіталу, що породжує і тягне за собою величезну кількість негативних соціальних явищ, в першу чергу – комерціалізації життя. Причиною усіх цих явищ є культ грошей, їх завищена і часом головна роль у житті людей, що затьмарює собою способи та джерела їх здобування. Для протистояння цим явищам першочерговим є усвідомлення кожним своєї значимості. Громадська свідомість і солідарність - саме це є основою, яка допоможе встояти перед тиском світового капіталізму й влади чиновництва. Державній владі абсолютно байдуже щодо нашого майбутнього. Ніхто в цій країні не дбатиме про звичайних громадян, якщо вони не подбають самі про себе. Громадська активність, соціальна та політична небайдужість – перші кроки на шляху боротьби з існуючими реаліями. Сучасні ТНК створюють всі необхідні умови для власного збагачення. Придушують розвиток та ріст вітчизняних виробників, витісняють їх з ринку, або роблять неконкурентоспроможними, руйнують і скуповують підприємства, скорочують кількість робочих місць або заповнюють їх дешевою робочою силою. Будь–які прояви громадської активності та спротиву вони одразу ж придушують усіма можливими і неможливими способами заради власної стабільності. Будь-які ТНК вигідні лише своїм власникам-капіталістам, та правлячій верхівці, що невпинно збагачується на цьому, створюючи нелегальним шляхом умови задля їх процвітання, тому поява та робота таких компаній потребують неабиякого контролю. Кожна ситуація та дія влади повинна наштовхуватись на адекватну та справедливу реакцію суспільства. Владна верхівка повинна знати, що вона являється слугою народу, а не власного гаманця. Громадяни, в свою чергу, мають усвідомлювати, що саме вони в праві контролювати будь-якого чиновника. Сильна громадянська позиція, формування альтернативних центрів впливу на суспільство – шлях до дезоорієнтації та повного перезавантаження системи відносин в країні. http://chorkomitet.in.ua/