Політономія

Колишні партизани з Комуністичної партії Непалу (маоїсти) – КПН(м) – отримали абсолютну більшість на виборах. Та що це принесе непальським робітникам і селянам? Поки що відомі результати виборів до початкового складу Установчих Зборів – 240 делегатів. Склад пропорційної репрезентативної частини Зборів (335 місць) підрахують пізніше, але й тут маоїсти, скоріш за все, покажуть хороші результати. Це суперечить більшості прогнозів, озвучених у ЗМІ. Здається, організаційна структура маоїстів збереглася після закінчення партизанської війни навіть у найвіддаленіших районах. Вона стала хорошим механізмом проведення виборчої кампанії, особливо в недоступних сільських районах, де не представлені інші партії. Деякі партії повідомляли, що маоїсти залякували виборців і опонентів. Офіційні спостерігачі, включаючи представників ООН, були перевантажені роботою, а ЦВК наказала провести повторне голосування на 106 дільницях, де були порушення. Тим не менш, більшість оглядачів готові прийняти результати виборів в цілому. (Можливо, хтось не захотів оскаржувати результат через заяву, поширену маоїстами перед виборами: вони сказали, що не приймуть поразки, бо вважатимуть її результатом нечесних виборів.) Незважаючи на деякі порушення, голосування дійсно відображає велику зміну політичних симпатій серед населення. Можливо, в світі тотальної корупції, яким є непальська політика, виборці надали перевагу невідомому злу над знайомим. Яка програма в маоїстів? Останніми днями вони займалися підбадьорюванням місцевих капіталістів, потенційних іноземних інвесторів і сусідні уряди. Враховуючи, що Непал є буфером між Китаєм і Індією, чиї економіки зростають найшвидшими темпами в світі, вони сподіваються щось виграти від сусідства і протягом певного часу налагоджують дипломатичні відносини. Вони не приховують, що будуть реалізовувати програму економічної експансії; скоріш за все, вона включатиме скромну земельну реформу та перерозподіл землі в невеликих масштабах, намагання створити робочі місця й наслідуватиме економічну політику інших азіатських держав у залученні іноземних інвестицій за допомогою спеціальних економічних зон, де іноземний капітал матиме великі податкові пільги й величезну кількість над дешевої робочої сили. Заяви, які протягом останніх днів зробили лідери маоїстської партії, демонструють майбутню політику уряду. «Центральне керівництво маоїстів заявило, що партія, яка перемогла на виборах до Установчих зборів, не відхилиться від процесу «глобалізації та лібералізації», який сьогодні на світовому порядку денному. Роз’яснюючи майбутню економічну політику маоїстів, товариш Прачанда сказав, що «ми не будемо конфіскувати майно, всупереч чуткам, які поширювали для дискредитації Маоїстської партії». За його словами, одразу після закінчення політичної революції маоїсти сконцентрують усі свої зусилля на здійсненні «економічної революції в країні». «Заспокойтеся, ми за капіталістичну економіку», - сказав Прачанда. Говорячи про маоїстських ополченців, Прачанда сказав, що їх тимчасово можна використати як «промислову охорону» (industrial security force).» Це може означати, що докучливі знуджені комсомольці – демобілізовані маоїстські партизани без певного роду занять і чітких перспектив у післявоєнному суспільстві – будуть відправлені для підтримки мілітаризованої трудової дисципліни, щоб зробити іноземні інвестиції ще більш привабливими. «Прачанда також похвалив індійський уряд за створення атмосфери, яка допомогла маоїстам повернутися в Непал. «Я сподіваюсь, що Індія продовжить підтримувати Непал», - додав Прачанда. Прачанда також заявив, що його уряд продовжуватиме стосунки з Китаєм, Європейським Союзом, Світовим банком, Азіатським банком розвитку та МВФ.» (Telegraphnepal.com, 17 квітня 2008) Отже, всі «антиімперіалістичні» гасла, які так часто роздаються з маоїстського табору, швидко зникли з історії й розчинилися в гімалайському тумані. «Доктор Бхаттараї сказав, що «знамено економічної революції буде передано бізнесменам і промисловцям, а ми в уряді лише полегшим їх шлях до економічної революції». Ми хотіли б запевнити всіх, що коли маоїсти прийдуть (до влади), інвестиційний клімат буде ще більш сприятливим. Щодо цього не повинно бути жодних непорозумінь. Чутки з преси про наші наміри невірні, є повідомлення про відтік капіталу, але це не повинно відбуватися. Крім того, коли з’явиться політична стабільність, інвестиційний клімат буде ще кращим. Іншим нашим наміром є економічний розвиток, і для цього ми хочемо мобілізувати внутрішні ресурси та капітал, а також залучити приватні іноземні прямі інвестиції. Єдине, чого ми просимо, це можливості визначити наші національні пріоритети.» «Внутрішні ресурси та капітал», які маоїсти можуть «мобілізувати», це надзвичайно дешева робоча сила та природні ресурси, передусім потенційні гідроелектричні проекти при всіх можливих руйнівних екологічних наслідках. «Ми хочемо цілковито запевнити міжнародних інвесторів, які вже присутні в Непалі, що ми вітаємо їх тут і будемо намагатися зробити інвестиційний клімат ще кращим, ніж тепер. Ось побачите, менеджмент трудових ресурсів (labour-management climate) покращиться, поки ми будемо при владі. Те, що відбувалося протягом останніх двох років із профспілками, відбувалося під час перехідного етапу...» (Nepali Times, 16 квітня 2008) Це означає: «так, раніше маоїстські профспілки організовували страйки (для просування інтересів Партії, а не робітників), щоб припинити друк і поширення газет, які погано про нас писали; ми також нападали й викрадали представників конкуруючих профспілок, зокрема GEFONT і DECONT, але тепер капіталісти-інвестори можуть розраховувати на такий же жорсткий підхід до дотримання дисципліни на робочих місцях і мінімізації перешкод до отримання прибутку. Це велика більшовицька традиція виробничих відносин, розпочата Леніним». Очевидно, маоїсти прагнуть досягти стабільного та швидкого зростання за китайським зразком, але вони стартують з набагато гіршої соціально-економічної бази, в набагато гірших умовах початку глобальної рецесії. Найкраще, на що може сподіватися маоїстська держава (принаймні в короткостроковій перспективі), це роль ще однієї зони аутсорсингу, де дешеву некваліфіковану робочу силу експлуатують великі індустріально розвинені сусіди. Але й цього цілком достатньо для збагачення нової правлячої еліти. А якщо за кілька років непальська біднота зрозуміє, що нова нагайка б’є так само боляче, як стара, розчаруються в маоїстських панах і збереться голосувати за когось іншого, тоді, можливо, маоїсти оголосять, що індустріалізація під їхнім керівництвом нарешті «скасувала феодалізм» і завершила «буржуазно-демократичну революцію». Парламентська демократія стане застарілою формою, і прийде час для «диктатури пролетаріату» в вигляді однопартійної маоїстської держави. Переклад з англ. master_genie Оригінал на libcom.org