Політономія

Українцям ніяк не вдається "вичавити з себе раба" або в українському варіанті, позбутися горезвісного комплексу "меншовартості". І навряд це вдасться з тими політиками, політологами, журналістами, вченими, які зараз представляють Україну перед світовим співтовариством. Саме таке враження залишається від останньої статті С.Грабовського з газети "День", що називається "Чи варто визначати міру патріотизму за довжиною й формою носа?". -------------------------------------------------------------------------------- Розглядається, так би мовити ще один специфічний напрямок нових українських вимірів. У зазначеній статті автор намагається спростувати твердження львівського професора С.Трохимчука, котрий заявляє: «Українська нація та її держава у небезпеці! Управляти нею, а, значить, грабувати її та плюндрувати, рвуться чужинці, котрі хочуть використовувати нас й наші багатства у своїх шкурних інтересах та інтересах своїх закордонних хазяїв». Проти цього твердження С.Грабовський не заперечує, але чіпляється за ототожнення С.Трохимчуком цих чужаків з членами деяких "діаспор, діди і батьки яких організовували голодомори...". Незрозуміло, із чим незгоден С.Грабовський, якщо він не дотримується погляду, що українці самі себе голодом виморили. Природно, що в України залишилися нащадки осіб, які скоїли цей злочин проти українського народу. Але ні ці нащадки, ні члени їх діаспор не засуджують цей злочин, наче так і повинно було бути. А тих українців, що піднімають це питання нахабно шельмують "націоналістами", "фашистами", "ксенофобами" тощо. С.Грабовський не може не визнати, що "єврейські прізвища відверто домінують серед прізвищ керівників чекістських структур Радянської України першої половини 1930-х років (досить узяти, скажімо, до рук книжки професора Юрія Шаповала, щоб переконатися в останньому)", що саме члени єврейської діаспори, очолювали цілеспрямоване знищення корінної української нації, хоч він і намагається протипоставити цьому незаперечному історичному факту якісь випадки знищення евреями-чекистами членів сіоністського підпілля. Напевно вченою ступеня кандидата філософських наук С.Грабовскому недостатньо, аби збагнути відмінність між знищенням корінного українського народу і жменьки членів якогось напівміфічного підпілля. Навіть якщо евреи-чекисты і знищили десяток-другий своїх одноплемінників, то яке це має відношення до їх злочину проти українського народу? Може в очах С.Грабовського це може виправдати Голодомор? Навіть на фоні цих шулерських комбінацій геть огидно виглядають висмоктані С.Грабовским з якогось чужого пальця огульні обвинувачення якогось українського персоналу Гулагу. Треба ж якось затушовувати провідну роль єврейських чекістів в організації і проведенні Голодомору! Дуже великий український патріот С.Грабовський! Лише на чиєму утриманні? Та тут і думати нічого! Як він компетентно пояснює "чимало (якщо не більшість) тих, кого звуть олігархами, не є етнічними українцями". Шулерство триває! А істина у тому, що не "більшість", а усі ці олігархи, крім Ахметова, євреї. Якщо С.Грабовський зможе знайти там етнічного українця, нехай оголосить його олігархічний рейтинг, на якому він місці за розміром капіталу. Але С.Грабовський цього робити не буде, оскільки він знає, що це марна праця. Знає він і те, що єврейський компрадорський капітал України "зростає за рахунок збідніння, зубожіння, розорення чи принаймні стагнації країни, поєднаних з збагаченням колишньої метрополії чи міжнародних центрів концентрації капіталу". І якщо не ліквідувати вплив цього єврейського капіталу на економіку України, "то вона може «випасти» у соціально-історичну «прірву», у так званий «четвертий світ», де йдеться уже не про наздоганяльний щодо передових країн розвиток, а про збільшення дистанції, котра відділяє цю державу від нормальних країн". Так в чому ж неправий професор С.Трохимчук, який також вважає, що "потрібно, щоб державу очолив сильний лідер, Український патріот, українець з діда-прадіда, для якого українство, його мова і культура є родовою притаманною ознакою, а чи не тимчасово набутим блефом." Незрозуміло, чому і з цим не згоден С.Грабовський, який писав практично теж саме ще 2007 року: "Не в останню чергу... ми і живемо так погано, що у Україні немає націоналістичних лідерів масштабу Пілсудського чи Вейцмана, Неру чи Бумедьена." Так до чого ця пустопорожня безхребетна дискусія, яку розводить С.Грабовський у своїй статті? До чого ці полузадушені авторською рукою натяки на історичну правду? Щоб зайвий бакс заробити? "Вибачити інколи можна, забувати — не можна" - писав відомий західний філософ Л.Колаковский. Тим паче не можна безпринципно прогинатися й перекручувати історичну правду в угоду чужинцям, які хочуть використовувати Україну у своїх інтересах. Ці чужі жорстко і бескомпромісно нав’язують Україні свої погляди і вимоги, а наш, з дозволу сказати, істеблішмент, ніяк не позбудеться холуйської звички виправдовуватися на усі боки. Досить пригадати, з яким нахабством ізраїльська посліха на шоу горезвісного Шустера (одна компанія!) повчала українських дипломатів, як їм треба слідувати ізраїльським вказівкам на міжнародних конференціях і не тільки. Досить пригадати, як не зважаючи ні на які норми міжнародного спілкування, і без жодної гідної відсічі з українського боку ллють бруд на Україну та її керівництво різні зальотні московські провокатори. Не отримує належної відсічі "братська" пропаганда, яка не "вбачає" українців у Україні. Що вже казати про Росію, коли навіть янучари з ПР в "окупованих" ними регіонах ділять населення на російське, і російськомовне. Українців для них не існує! Московський Патріарх Кирило, прибувши в Україну до своїх численних україномовних парафіян, не зволив вимовити жодного слова українською мовою. Може за канонами православ’я пастирю непотрібно розуміти бекання своїх овець? Тоді пробачте! А його повідомлення про те , що він молиться, аби ми " не дивилися будь-коли один на одного крізь збройовий приціл" просто шокує. Здається досі в Україні про погляди один на одного крізь приціл ніхто і не думав. Може у Москві популярна така точка зору? Вочевидь недарма в багатьох склалося враження, що це візит не пастиря, а чергового московського політика. Шкода ніхто не запитав його, чому його церква у Україні називається українською, якщо вона веде богослужіння російською та й сам Кирило до української мови не благоволить? І назвали б церкву російською, чого тінь на тин наводити? Парадоксально, але для московських церковників не є протиприродним, що вони кличуть українців у царство Боже чужою мовою. Ну а якщо чого не зрозуміють овни? Мабуть не у розумінні справи! Може московські пастирі українських душ беруть приклад з місцевих російських шовіністів, які вважають вивчення української хіба що не злочином перед "споконвічно російським православ’ям"? Але нема сенсу ставити ці питтання, коли ніхто не збирається давати на них чесні і чіткі відповіді. Втім все і так зрозуміло. Бо не у райських кущах живемо, і не манною небесною харчуємося. Якщо Париж в свій час коштував обідні, то безперечно і Україна коштує пасторського візиту, бо в сучасному суспільстві споживання ніхто свій ласий шматок просто так не віддасть. Доводиться дивуватися, що за "оптиміст" міг сподіватися на згоду МП на якусь українську автокефалію? Це яскравий приклад схильності простодушних українців до неадекватної оцінки об’єктивної реальності. Наслідком цього є і ті негативні процеси, про які дещо запізно волає професор С.Трохимчук. Тому українцям, які, всупереч всім новомодним російським теоріям все ж існують і нікуди діватися не збираються, слід плекати та зміцнювати свою державу, усіма заходами компенсувати ті колосальні збитки української мови та культури, які були нанесені їм під час колоніального панування Росії, і більше уваги приділяти політиці, щоб не допускати у владу ворогів і просто бандитів. Бо альтернативи нема: або влада працює на народ, або бандити та вороги у владі працюють на себе та грабують Україну. Людям корисно цікавитись деталями "світського" життя цих "недоторканих". Наприклад, якою тяжкою працею заробив Черновецький ті кілька сотень тисяч баксів на сумочку для своєї дружини, якою вона так нестримно хизувалася щойно по телевізору? Щоправда, з Черновецьким все ясно: він скаже, що просив Бога і той йому дав. В нього з Аделаджею бог специфічний з баблосховищем. А інші? Тому вибирати до влади потрібно лише власних націоналістичних лідерів, щоб, як вчить нас С.Грабовський, жити, краще. Може вони менше, ніж чужаки, будуть знущатися над своїм народом. У жодному разі, не повинно радикально спотворюватися представлення етносів у владі. Принцип пропорційного представництва етносів у владі має бути обов’язково встановлено законодавчо, бо існуюча відверто шахрайська пропорційна система виборів у інтересах партій єврейського олігархічного капіталу дозволяє у принципі взагалі позбавити українців доступу до органів влади. Невипадково там, де "керує" ПР, усі найбільші пости у органах місцевого самоврядування зайняті або євреями або росіянами, а національність населениия з українським змінена на російськомовну. І якщо ці хлопці, що уразили С.Грабовского довжиною і формою носа, пропхнуть нагору Сеню з Януковичем, то так буде по всій Україні. Без втілення в життя принципу пропорційного представництва етносів у владі Україна ніколи не буде національною українською державою. Ну а на питання С.Грабовського "Чи варто визначати міру патріотизму за довжиною й формою носа?", відповідь може бути лише одна - не варто! Бо цих nosapiens’ів і так усі бачать і всім, за виключенням хіба кандидатів наук, зрозуміло, що вони ніде, ніколи, ніякими патріотами, крім свого гаманця, не були і бути не можуть. http://www.forum.vosvoboda.info