Політономія

Святослав Вишинський ХХІ ст., ознаменоване засиллям ідей космополітизму та ураганними темпами росту кольорової іміграції до Европи та розвинутих країн із корінним або переважаючим білим населенням, перед цілою расою поставило запитання: "Бути чи небути?" Катастрофічно низька народжуваність та неконтрольовані процеси расового змішування до кінця цього століття загрожують Білій расі цілковитим вимиранням та розчиненням у масах монголо-негроїдних демографічних лідерів. Панування абстракцій інтеранаціоналізму,"толерантності", "політичної коректності" на тлі занепаду консервативних цінностей Старого Світу тільки акумулюють процеси стирання білого обличчя Европи. Широку еміграційну експансію Білої раси, розвинену Великими Географічними Відкриттями, до сер. ХХ ст. цілком вичерпано. Реалія сучасності - зворотня інтервенція підкорених народів. Ми - перші свідки і останні жертви побудови Нового Світового Ладу на руїнах Нордичної цивілізації. І в мусульманському виборі Рене Генона - передчуття Нової Европи. Рене Генон - це один крок попереду течії. Доля цивілізації, в якій ми народились, вже вирішена. Вирок підписано. Расові застереження Ганса Гюнтера та Альфреда Розенберга залишились істинами купки маргіналів. Тіло Европи у передсмертних конвульсіях культурного декадансу відкрило свої рани. І це - знаково. Нас не вб'ють - ми просто спливемо кров'ю. Старою і затхлою. Тихо і непомітно. Вот так закончится мир, Не взрыв, но всхлип. Усі спроби европейської контрреволюції в обличчі "нових правих", "традиціоналістів", християнських фундаменталістів та ін. розбиваються об цілковите ігнорування расового пріоритету і, - як наслідок, - бутафорний характер їхньої боротьби за "історичне обличчя" Европи. Муміфікація трупа – це всього лише муміфікація трупа. Будь-який вуличний скінхед із рівнем інтелекту нижче середнього є дієвішим фактором захисту "европейських цінностей", ніж ціла когорта "блукаючих в мудрості" теоретиків. Слід визнати: праві інтелектуали "кинули" Европу. Ганяючись за метеликами, права інтелігенція підмінила реальний світ "політично безпечним" конструктом філософських маніпуляцій та естетичних фантазій, забувши про наявність матеріальної крові у власних жилах. Як наслідок, обезголовлений (і часто безголовий) вуличний спротив - не більше, ніж трупний рефлекс. Я дивлюсь на те, що називають "модерним европейським мистецтвом" – і бачу страуса. Літературна патологія "фентезі" - лишень черговий прояв декадансу. І, слід думати, цього разу останній. Стадо ослів "трактує" Ніцше, стадо страусів "животіє з небезпекою". Беззаперечна істина в тому, що ми стали на поріг небуття. Білий світ давно схилив коліна. Проте йому не відмовиш у почутті гумору. За ситуації, коли слов'янське населення Евразійської імперії щороку скорочується на 1 млн. чол., а населення України - на 250 тис. аналогічних одиниць, поняття "історичний ворог" за своєю безглуздістю може зрівнятись хіба що з поняттям "стратегічний партнер". Це типово слов'янська риса - жартувати на палі. Проте наймасштабніші бої півнів затіяла Піднебесна. І це ще питання, який півень мертвіший? *** ...а старий метис лаовай задовбався відганяти голубів і горобців від пам'ятників мао та тялясеві шен чену національному поетові дивного народу що тут мешкав колись і був неправдою