МЛ "Бриколаж"
Доброго дня, пане Андрію.
Доброго дня.
Міжрегіональна керівна рада ?Українського братства? у якості офіційної ідеологеми визначила концепцію так званого ?солідаризму?. Трохи більше, якщо можна, про ідеологію і її теоретиків у минулому та сьогоденні?
Дійсно, після тривалих ідейних шукань було прийнято рішення розпочати в Українському братстві відкрите обговорення суспільно-політичної концепції солідаризму. Результатом обговорення може стати прийняття нашою спільнотою солідаризму, як організаційної ідеології. З цього питання УБ остаточно визначиться вже наприкінці весни поточного року.
Солідаризм, або ідеологія ?Третього шляху? ? це суспільно-політична течія, яка основними засадами суспільного розвитку проголошує:
Єдність суспільства (нації);
Солідарність членів суспільства та усіх соціальних груп;
Гармонію інтересів праці та капіталу;
Нерозривність інтересів окремої людини та нації в цілому.
Солідаризм уникає крайнощів необмеженого лібералізму (індивідуалізму) і деспотії соціалізму (необмежене домінування держави над особою), саме звідси і походить термін ?Третій шлях?.
В питаннях розвитку нації солідаризм цілковито приймає спадщину ідеології націоналізму, але водночас намагається більш прискіпливо розглядати аспекти економічного, правового та соціального характеру.
Сьогодні український солідаризм змагається:
За зміцнення єдності української нації, як єдиного суспільного організму, що спільно відповідає на життєві виклики.
За формування стійкої державної влади, яка буде нести відповідальність за розвиток суспільства. Тому ми підтримуємо побудову президентської республіки в Україні і категорично виступаємо проти Конституційної реформи, яку пропонує діюча влада.
За опертя на власні сили у державному розвитку без втручання або нав?язливої допомоги зовнішньополітичних потуг.
В межах одного інтерв?ю важко розкрити всю суть самодостатньої ідеології. В цілому, солідаризм як практичний рух тільки набирає обертів в Україні тому і формування тактичних програмових цілей ще буде продовжуватись.
Солідаризм як сформована політична течія найперше розвинувся у Франції наприкінці ХІХ початку ХХ століття. Ідейним змістом наповнювали цю політичну традицію Шарль Жід, Еміль Дюркгейм, Леон Буржуа. Необхідно відмітити, що для французьких натхненників солідаризму притаманним було акцентувати увагу на механізмах соціальної організації і обходити питання духовного буття нації. Пояснити такий акцент можна домінуванням у французькому суспільстві матеріалістичних ідей доби просвітництва. Однак саме такої конкретики не вистачає сьогодні українському правому середовищу, ми багато оперуємо тезами про вищість інтересів нації, але даємо мало відповідей на конкретні життєві питання.
Український солідаризм повоєнного часу представлений, зокрема, працями написаними в еміграції. До них належать ?Солідарність і солідаризм? Володимира-Юрія Даниліва та ?Національний солідаризм? Осипа Бойдуника. До сучасних теоретиків українського солідаризму або ідеології ?Третього шляху? безумовно можна віднести Олександра Шморгуна, Ігоря Каганця та Ернста Заграву, і цей перелік не є вичерпним.
Сучасний український солідаризм і класова боротьба ? явища сумісні чи взаємовиключні?
Не визнавати наявність класових відмінностей було б помилкою, але погодитись з марксистською тезою про те, що вся історія людства є боротьбою класів буде ще більшою помилкою.
Нація складається зокрема і з класів, а коли існує боротьба однієї частини суспільства проти іншої, про яку солідарність може йти мова?
Солідаризм є загальнонаціональною ідеологією і тому ділити суспільство на куркулів і пролетарів вважаємо неприпустимим, Україна це вже проходила. Жодного класового домінування ми не визнаємо, тільки єдність і взаємне врахування інтересів кожного.
Солідаризм, зокрема його українська версія, явище революційне?
Солідаризм є безперечно революційним явищем вже тому, що він пропонує інші від існуючих принципи морального та економічного буття суспільства. Український солідаризм є революційною концепцією тому, що фактично пропонує принцип солідарності, як основу і зміст сучасної української національної ідеї, тобто пропонує оновлену національну ідею.
Чи стане український солідаризм революційним за формою втілення своїх ідей? Так, адже новий політичний напрямок приречений завойовувати впливовість в суспільстві волаючі чисельні перешкоди, стереотипи, брак коштів, або померти не народившись. За умови шаленого ритму життя Нації та Світу, солідаристів не може влаштувати довгий еволюційний шлях політичного становлення, який притаманний багатьом традиційним європейським політичним течіям.
Солідаристичний принцип використовується, якщо я не помиляюся і частиною європейських, так званих ?націонал-більшовиків?, зокрема Крістіаном Буше і його ?Новим опором?. Як бути з такою дифузією визначального для Вас поняття і чи можна казати про наявність ?лівої? і ?правої? версії солідаризму?
Розмежування солідаристів на ліві та праві полюси можна провести залежно від того, на якій складовій солідаризму, духовній чи матеріальній, робиться акцент. Власне таке розмежування притаманне і іншим традиціям політичної думки, зокрема націоналізму.
Французький солідаризм, наприклад, увібрав в себе соціалістичну традицію і робить ставку на соціальні моменти, український солідаризм не обминаючи соціальної сфери, переймається духовним буттям нації. Але усі версії солідаризму єдині, щодо необхідності гармонійного розвитку особи в нації, а нації у Світі.
Солідаризм Андрія Юсова і солідаризм Ігоря Каганця ? речі одного порядку чи таки різні?
Після ознайомлення з працями пана Ігоря, в яких підіймається солідаристська тематика та після особистого спілкування з ним я відмітив для себе спільність наших позицій в багатьох питаннях, хоча звісно є дискусійні тези. Сподіваюсь на розвиток співпраці з середовищем журналу нової еліти ?Перехід-ІV? і в майбутньому.
Моє розуміння солідаристичного принципу побудови українського (і інших суспільств) полягає у принципі пропорційного представництва у органах влади, власне у керівництві державою представників різних верств (варіант ? класів) населення. Наскільки це можливо (за умови, що подібна версія правильна) у країні з такою різкою соціальною поляризацією та одночасною розмитістю границь соціальних груп з одного боку та узурпацією влади старою колоніальною адміністрацією, з іншого?
Ставлення до існуючої системи влади, як такої, що офіційно визнає себе правонаступником уряду УРСР є однозначним ? вона потребує заміни, на державний апарат, який спиратиметься на національні традиції та інтереси у державному будівництві.
Що ж до впливу різних соціальних груп на державну політику, то розпочати необхідно з будівництва реально-діючих, а не маріонеткових, як сьогодні, профспілкових структур. Наявність потужних незалежних профспілок полегшило б захист інтересів вітчизняного робітника та працедавця. Теж стосується освіти, медицини та інших галузей.
В постіндустріальному суспільстві важко уявити націю розділеною на чітко визначені верстви, тому загальнонаціональна має належати силам, що турбуються за розвиток нації в цілому, а не тільки якоїсь окремої частини.
Дмитро Донцов і його ?інтегральний націоналізм? чи В?ячеслав Липинський і його ?трудова монархія? (і корпоративна держава) ближчі сучасному українському солідаризмові?
Донцов є беззаперечним авторитетом у сфері політичної філософії для всіх українських патріотичних середовищ, і солідаристи тут не виключення. Щож до Липинського, то його ідеї корпоративізму безумовно близькі солідарзму, як власне і багато з його поглядів на державне будівництво. Однак необхідно зважати на те, що Липинський писав на початку минулого століття, і на відміну від Донцова намагався окрім духовних засад розкривати ще й питання державного будівництва України. Державно-правові науки зазнають постійного розвитку, тому не дивно, що ідеї монархізму нині повністю залишились у минулому.
Я не впевнений, проте згаданий вище корпоративістський підхід і його латиноамериканська націонал-синдикалістська (зокрема ?пероністська?) версії можуть бути прямими заокеанськими відповідниками пропагованої Вами доктрини?
Відстані і політичні особливості вносять вагомі корективи, отже навряд чи можна казати про наявність прямих відповідників у втіленні тієї чи іншої доктрини.
Цінність солідарності особлива для України ще й тому, що перед нами стоять специфічні як внутрішні так і зовнішні виклики. Наша нація, на відміну скажімо від латиноамериканських, або європейських сьогодні не є політичним монолітом, а відтак немає єдиного не тільки зовнішнього, але й внутрішнього образу. Такий моноліт і такий образ нам необхідно побудувати.
Наскільки обґрунтованими є твердження бразилійського неомарксиста Пауло Фрейре про те, що найбільшою проблемою кожної революції є спроба пригнобленими посісти місце пригноблювачів, за великим рахунком нічого не змінивши? У кожному разі якась частина населення країни залишається за бортом правового поля. Власне кажучи, подібне мало місце при революційних ситуаціях останнього століття, коли панівна верхівка не просто відсторонювалася від керівництва країни, але частково або повністю знищувалася? Яким чином вирішується це питання у рамках української концепції солідаризму?
Коли мова йде про тоталітарні або олігархічні режими, то за їхнього правління за бортом правого поля залишається не якась частина населення, а власне весь народ, окрім панівної верхівки та апарату державного примусу. Солідаризм ідеологія антинтоталітарна і зрозуміло не олігархічна.
Що ж до долі панівної верхівки після приходу солідаристів до влади, хоч це мабуть і не справа ближчих днів, але гасло В?ячеслава Чорновола ?Бандитам ? тюрми!?, завжди актуальне. І якщо буде доведена вина того чи іншого чиновника, ставлення до нього має бути однозначним ? покарання за законом.
Перевага солідаризму полягає також в тому, що нашою метою є якраз не руйнівне бажання знищити режим, без плану подальшого розвитку ситуації. Солідаризм пропонує світоглядові засади будівництва нового суспільства, суспільства в якому українці стануть єдиною нацією в духовному та економічному аспектах.
Дякуємо, до наступних зустрічей.
Дякую від імені Українського братства спільноті мережевої лабораторії ?Бриколаж? і бажаю творчого майбутнього та подальшої активної роботи.
примітка:
Андрій Юсов ? голова Всеукраїнської організації ?Українське Братство?.
?Українське братство? ? новітня націоналістична організація, носій ідеології українського солідаризму.