Карівець Ігор
Шановні політики! Не Вам мені пояснювати, що слово «партія» походить від латинського слова pars ? частина. Отже, будь-яка партія не може бути виразником інтересів народу, який прагне гідного життя; жодна партія не може бути виразником народного світогляду, бо є виразником інтересів тих людей, які створили цю партію і найняли для неї керівника, щоб той озвучував їхні наміри завуальовано, або відкрито. Частина не може керувати Цілим. Ціле неподільне в своїй основі. Таким Цілим є Український Народ. Сотні років окупанти ділили Український Народ за конфесійною, мовною, географічною, ідеологічною ознакою. І в «незалежній» Україні також ділять. Цьому потрібно покласти край. Як цього досягнути? Сьогодні в Україні політика неефективна, бо нею займаються люди, які дбають про свої корпоративні, часткові інтереси. Політичні партії неефективні, в тому числі і ваші, оскільки створені під певних осіб і не виражають волі Цілого Українського Народу. Прийшов час МЕТАПОЛІТИКИ, яка засновується на УКРАЇНСЬКОМУ ТРАДИЦІОНАЛІЗМІ.
За чотирнадцять років «незалежності» можна було перетворити Україну із осколка колишньої Радянської імперії в заможну і впевнену у собі країну. Для цього треба було послідовно провести ДЕКОЛОНІЗАЦІЮ УКРАЇНИ, яка складається із трьох «Д»: декомунізації, деолігархізації та дерусифікації. Заходи по декомунізації, деолігархізації та дерусифікації повинні проводитися одночасно та послідовно, без звертання уваги на американців та росіян, бо вони імперіялістами були і будуть. Цих заходів не було вжито, бо до влади прийшли не націоналісти-традиціоналісти, а колишні номенклатурники КПУ та комсомолу (відділів КПСС в Україні). А скільки їх є у ваших лавах, а також у лавах так званих «націоналістів»?
Тому я не голосуватиму за жодну партію, бо знаю, що ви нездатні вивести країну із того організованого хаосу, яким сьогодні керує уряд Єханурова, а до нього керували інші уряди.
Україна, після того, як розпався Радянський Союз, і її президентом став Кравчук, поступово ставала третьою країною. А це означає наступне: дешева робоча сила, низькі зарплати та пенсії, завищені ціни на товари, послуги тощо, фізичне та інтелектуальне виснаження українського народу, висока смертність, мала народжувальність, алкоголізм. Одним словом, деградацію українського народу.
Що ви зробили за чотирнадцять років для того, щоб спинити це сповзання країни у прірву? Ви були лише прикриттям для тих, хто розкрадав і грабував Україну. Ви бавилися у свої політичні ігри і забували про український народ. І сьогодні, напередодні чергових виборів, ви продовжуєте бавитися у свої ігри. Ви відірвані від реального життя мільйонів українців, які кожного дня не можуть звести кінці з кінцями. Ви знову прагнете попасти до Верховної Ради, щоб приймати ті закони, які вигідні Росії чи США, олігархам та транснаціональним корпораціям, які вже і так окупували Україну, а не малому українському підприємництву, українській освіті, українській охороні здоров?я, українському виробництву, українським сім?ям, українським пенсіонерам, селянам та робітникам, українській інтелігенції, які виживають зарахунок мізерних зарплат, хоча працюють не менше, ніж французські чи німецькі громадяни, котрі заробляють у десять, а той у двадцять раз більше. Хіба наші вчителі та викладачі гірші за французських чи швайцарських? Ні, але швайцарський вчитель заробляє 3000 євро, а скільки заробляє український? Чому держава так низько оцінює працю своїх селян, робітників, інтелігенції? Чому держава не слідкує за дотриманням мовного режиму в країні? Чому східний кордон України не оснащений так само, як її західний? Безліч «чому» виникає до вас, шановні політики, і ви повинні відповідати за те, що відбувається в країні і за те, до якого стану ви її довели за ці чотирнадцять років, бо більшість з вас вже були у владних структурах, або знаходиться в них сьогодні. І ви знову рветеся до влади? Як це назвати? Це називається цинізмом і нахабством.
З повагою, Карівець Ігор,
спец. для «Бриколяж web-log»