А. Холявка, ?Бриколяж ? Львів?
Бриколяж пропонує Вашій увазі спробу націонал-марксистського аналізу політичної ситуації в Україні. Компонування національної теми з лівим методом особливо актуальне в світлі повідомлення про принципову підтримку соціалістами О.Мороза кандидатури В.Ющенка. Це означає, що перед реальної загрозою авторитаризму в єдиний народний фронт об?єднуються не лише ліберали, демократи, націоналісти, а й соціалісти.
Ситуація
Наближається другий тур президентських виборів.
Головні класові сили готуються до вирішальної битви.
З одного боку це велика фінансово-монополістична буржуазія, власники цілих галузей промисловості, компрадори, контрреволюційне офіцерство армії, міліції та спецслужб, організована злочинність і реакційне духівництво.
З іншого ? спілка трудових класів (робітники, селяни, дрібна буржуазія) з інтелігенцією і студентством та з представниками національного капіталу.
Логіка класового протистояння, яке правляча кліка планомірно перетворює в класову війну проти народу, може привести до утворення передреволюційної ситуації.
Генеза конфлікту
Від часу здобуття незалежності владу в Україні зберігала колишня колоніальна еліта: верхівка КПСС, комсомолу, репресивних органів та директорат. Вся історія її правління є історією злочину. На совісті цієї еліти ? експропріація населення, за масштабами співставна з ?обгороджуванням? в Англії, багатолітня надексплуатація, депопуляція і планомірне витіснення соціально найактивнішої частини населення за межі країни.
Протягом цього часу колоніальній еліті протистояли з різною інтенсивністю різноманітні політичні сили, які репрезентували інтереси трудових прошарків ? демократи, соціалісти, комуністи, націоналісти тощо, але суперечності між собою виявлялися сильнішими ніж антагонізм до режиму. Ліва опозиція вимагала консервації радянського ладу, права ? ринкових реформ. Граючи на цій суперечності, всіляко поглиблюючи її, колоніальній еліті вдалося провести такі ?реформи? і таку ?приватизацію?, внаслідок яких у її руках опинились усі багатства держави.
Протилежність інтересів
Таким чином нинішнє політичне протистояння є виявом протистояння класового, битвою між привілейованою експлуататорською меншістю і експлуатованою більшістю народу.
Правлячий клас намагається будь-якою ціною втриматися при владі. Лише це може гарантувати йому безпеку награбованого капіталу, подальшу безкарну надексплуатацію народу та розкрадання країни.
Інтереси народу дзеркально протилежні ? усунути правлячий клас, реалізувати соціальну справедливість шляхом експропріації кримінальної буржуазії, націоналізації її власності та кримінального переслідування тих, хто поставив народ на межу виживання.
Протилежність методів
В демократичній системі народ є сувереном, який тимчасово уповноважує певних осіб і певні політичні організації здійснювати владу від його імені і в його інтересах. Суттю демократії є можливість народу легально змінити владу, якщо її діяльність розходиться з його інтересами чи шкодить їм.
Усвідомлюючи, що при дотриманні демократичної процедури він не має найменшого шансу втримати владу, правлячий клас (колоніальна еліта) демонструє своє справжнє обличчя, вдається до брутального порушення Конституції, законів і демократичних свобод громадян, тобто іде на свідому заміну демократії авторитаризмом.
Свобода слова майже стала спогадом ? оскільки більшість ЗМІ повністю підконтрольні режимові, артикуляція опозиційної думки зведено до мінімуму. Свобода об?єднань перестає існувати ? влада застосовує провокації і репресії проти опозиційних громадських організацій. Структури МВС відверто служать владній кліці, а не Законові; їх зрощення з організованою злочинністю зайшло так далеко, що ?ніхто не знає де закінчується поліція і починається Бєня Крік?.
Комбінація масштабної кампанії дискредитації сил народної опозиції з ставкою на насильницькі засоби боротьби та фальсифікацію виборів позначає собою процес повзучої фашизації режиму. Тотально корумпований, прогнилий і розкладений режим сподівається втриматись завдяки наклепам, залякуванню і обману. Історичний досвід демонструє, що у випадках коли це вдавалося країни чекала відкрита терористична диктатура найреакційніших і найшовіністичнічих кіл.
Методи народної опозиції випливають з загальноприйнятих принципів демократії ? народ намагається мирно і легально усунути від влади сили, що дискредитували себе.
Національний аспект класового протистояння
Сказане вище було б частково правильним без констатації того, що класове і політичне протистояння має також і національний аспект.
Будь-яка колоніальна влада є владою однієї етнічної спільноти над іншою етнічною спільнотою; до економічної експлуатації додається ще культурне гноблення.
В цьому сенсі правлячий клас сучасної України це сукупність клік, складених з представників некорінного народу та деукраїнізованих осіб українського походження (тих, що натягнули білі маски, за Фаноном).
У сфері етнонаціональній згадані вище процеси експропріації народу, надексплуатації, ?приватизації? тощо мали свій відповідник ? етноцид. Колоніальна еліта, як і її генетичні попередники ? царизм і радянська влада, проводила політику, спрямовану на зникнення українців як специфічного і унікального народу, окремого і відмінного від усіх інших. В контрольованих ЗМІ українська мова стала об?єктом зневаги, українська культура ? об?єктом насмішки, українців змушували соромитися самих себе. Культурна репресія проти українства послідовно підривала традиційні цінності і притаманні народові моральні орієнтири. Саме у цьому слід шукати причин нинішнього суспільного відчуження та аморалізму. (Крім українців жертвами етноциду стали всі народності, що проживають в Україні. За одиничним виключенням.)
Нинішнє політичне і класове протистояння є протистоянням національним. По одному боці ? переважна більшість українського народу, яка бажає залишатися народом, ?спільнотою долі?, представники інших народів, які зберігають лояльність незалежній Україні, відстоюючи одночасно свою специфічну ідентичність. З іншого боку ? реваншистські представники гегемоністських і ксенофобських національних меншостей, що намагаються втримати і поширити свої колоніальні привілеї коштом позбавлення етнічної ідентичності усіх інших.
Усунення від влади колоніальної еліти дасть можливість народові реалізувати елементарні класові і національні інтереси.
Етнічні інтереси українського народу полягають у ліквідації расистських за своєю суттю привілеїв певних нацменшин з наступним гарантуванням всім народностям права на збереження і розвиток власної ідентичності.
Голосувати!
Протягом свого існування ?Бриколяж? утримувався від поточних політичних тем. Але нині ? Батьківщина і нація знаходиться у ситуації яку Карл Шмітт називав Ernstfall; це вирішальний час, поворотний момент в бутті нашого народу.
21 листопада ? другий тур президентських виборів. Всі класові і національні сили виходять на вирішальний змаг. Прийди і проголосуй! З ким ти, з компрадорським капіталом чи з народом? За кого ти, за Україну, про яку мріяли покоління, чи за колоніальну зону зі злодіями на чолі? Визначайся! Промовчати тепер ? змовкнути назавжди. Використай свій голос!
Тільки два шляхи, два вибори. Третього не дано. Або-або.
Вибирай! Голосуй!