Тарас Клен
Нова доба вимагає від нас змін. Змін, настання чи ненастання яких, визначить: чи буде жити і розвиватись наша нація, чи піде в небуття. Це зміни не лише матеріального світу (як приклад, політична революція), але велика переміна духовно-етичних засад. Передусім потребуємо зміни моральних цінностей ? уявлень про добро і зло. Помилкою було б назвати цю мораль, що йде на заміну, ?новою?. Бо вона є старою як світ і необхідною сьогодні як повітря. Виходить ця мораль із законів життя, а не з під пера демагогів та чутливих мрійників. Не з принципу І.Канта: ?Не чини іншому того, чого не хочеш щоби чинили тобі?, що став заповіддю демоліберальної ?вселюдської моралі?, законом для безвольної маси, уявним порятунком для слабих і знаком загибелі сильних. І цей, і інші ?загальнолюдські? абсурди не дадуть відповіді на запитання: А що ж змусить усі спільноти виконувати цей закон? Тож чи буде він дотримуватись всіма? І що ж інше як не загибель чекає прихильників ?вселюдського морального закону?? Нам відповіддю послужить приклад втраченої української держави ? УНР.
З погляду ?вселюдської етики? ідея наша є ?аморальною?. Хоч вона не протиставляється цілком і кожному припису ?вселюдської моралі?, але виходить з інших ціннісних критеріїв. Тому визнає етичними певні ?злі? вчинки і засуджує деякі ?добрі?, з точки зору, звісно, ?загальнолюдської моралі?. Така ?мораль? прагне не героїчного і прекрасного ідеалу, а перебуває у пошуках якоїсь ?норми? ? ?усередненої? і ?загальнолюдської?. Та де ж знайти ту ?золоту середину? між африканським канібалом і європейським лицарем? ?Ні чорне, ні біле?? чи ?ні гаряче, ні холодне?? Неважливо! Важливо те, до якого хаосу і руйнації життя ведуть ці псевдоцінності. ?Загальнолюдська мораль?, що виключно її ототожнюють сьогодні з цим словом, надає перевагу слабким над сильними і передує поразці останніх; створена для тих ?людей-хробаків? (аналогічно націй-рабів), яким, за висловом філософа ?не слід би жити?; для тих людей, що дивляться на світ через призму своїх приватних інтересів, тремтять за свою кишеню та нікчемне життя.
Важливо тепер те, яку ?нову? мораль повинні плекати ми, які цінності мусимо протиставити руйнуючим силам ліберального безладу. Таку мораль неможливо ?пізнати? з досвіду, вона є природною для спільноти, бо виходить з її інтересів. З цього погляду, наприклад, мусимо ненавидіти ворога a priori, навіть не маючи ?об?єктивних підстав? для того ? не чекаючи поки він вчинить нам зле [Платон]. Мусимо бути твердими! ?Ця ?твердість? ? це ? залізні чесноти? і ?залізні пороки?, як казав Гоголь; сила в добрі і в злі, як казав Куліш; мораль, де ?справедливості немає?, якої приписи ?червоніють наче пишна багряниця... від крови людей невинних?, але в порівнянні з якими ?блідим здається білий світ? буденних чеснот?, як писала Леся Українка? (Д.Донцов).
Інтереси нації знаходяться поза ?добром? і ?злом? сучасної буденної ?моралі?. Але саме вони повинні визначати нашу етику. ?Це мораль, що ненавидить ?добрих людей?, які тому ?добрі, бо не настільки ще сильні, щоби стати злими? (Д.Донцов). Та чи стане ?злою людиною? той ?добрий і щасливий раб?, що не прагне сили і зміцнення? Прикладом, матеріальний і духовний безлад, яким душили наші демократи СРСР, після повалення ?Союзу? ті ж ?патріоти? почали насаджувати в Україні... Це не парадокс, а тільки підтвердження правила. ?Вселюдська мораль? не лише знищує сильного, але й не дає піднятись слабкому. Саме тому мусимо рішуче виступити проти тієї ?людяності?, що приносить заборону ?шкодити іншим?, позбавляє волі до життя.
Лише плекання принципово іншого світогляду врятує нас. Це світогляд раси панів, що прагне влади, а не раси рабів, що прагне ?щастя? під владою перших. Мораль, що маємо на потребу, вказує нам зовсім іншу мету, ніж етика пересічності. Ця мета ? прекрасна і сильна людина, що веде за собою, а не убога і ?добра?, що безмірно любить весь світ. Природа, а не хворі ?рятувальники людства?, вказує нам шлях перемоги: що корисне для популяції ? добре, що шкідливе для неї ? зле. Саме тому ?аморальною? є наша ідея органічної спільноти для речників ?вселюдської справедливості? покликаної служити безладу мас одиниць. Але закон добору не знає ?морального? поняття справедливості. ?Коли йде про долю й добро власної наці, тоді не сміє бути ніяких вагань і оглядання на вселюдську справедливість? (Д.Мирон). Можна скільки завгодно відмахуватись від законів життя, але нам ніколи не скасувати їх впливу на самих себе. Цілі народи були знищенні через те, що пішли проти законів природи. І ми не хочемо до них належати! Наше гасло: ?Україна понад усе?! і це єдино правильний моральний критерій.
Як вже було зазначено, мораль не пізнається, але є відразу. Отже й панування будь-якої системи моралі досягається боротьбою, але ?гармонійним синтезом? противних систем. Ми й уявити собі не сміємо, щоб хтось диктував нам свою волю, умови і цінності. Не припускаємо й будь-якої до них толерації та компромісу! Бо самі мусимо диктувати свої чесноти світу. І запанує наша мораль! На це є наше нестримне бажання. Бажання боротьби ? перемоги ? влади. ?Природа наділила нас бажаннями, приємність і біль ? це лише вигадка природи для осягнення своєї мети. ?Бажання є лише в тім самім змислі, що й вогонь і блискавка. Тому лише філістери можуть абсолютно відкидати і морально осуджувати війну, убивство, насильство, ? філістери і люди з відмерлим інстинктом життя, кулішівські ?євнухи? (Д.Донцов).
В боротьбі спільнот за існування добрим є лише корисне самій боротьбі. Безкорисне ж для боротьби посягає на найвищу цінність ? життя і розвиток спільноти ? тому є злим. ?Слушно чи не слушно, моя країна передусім!?. Керуючись цим принципом прийшла до світової могутності Англія, із вірою в ?свою правду? йшли до великих перемог наші києво-руські та козацькі предки. Чи в праві ми втратити набуте ними? Чи маємо моральне право зупинитись, не продовжити боротьби, блукаючи в накинутих чужинцями т.зв. ?сучасних демократичних цінностях??
Слід вже запам?ятати, що ?ніяка річ не є добра,... лише відповідно до того, як вона впливає на організм? (L.Ward). Виступити за мораль, нормами якої стає лише те, що в інтересах Української Нації. За таку мораль, ?яка є мораллю всіх нових і свіжих рас, всіх сильних одиниць, всіх нових, повних майбутності, ідей? (Д.Донцов).