Анархіст Робін Гуд

Автор невідомий

Всі знають легенду про Робін Гуда. Знають, що він грабував одних і наділяв інших. Легенда збереглася у віках і дійшла до нас. Але чи існував насправді злочинець і заколотник Робін Гуд?

Робін Гуд є, без сумніву, найвідомішим розбійником всіх часів. Він не просто місцева знаменитість ? це суперзірка світового масштабу. В Китаї друкують про нього книжки, в Росії випускають листівки, в Гренаді є поштові марки з його зображенням. Робін Гуд відомий по всьому світові, і ця слава тримається протягом сотень років.

Поза міфом

Протягом століть ім?я Робін Гуда увічнювалося в баладах, оповідках та п?єсах. В минулі часи того, хто надмірно хвалився, називали ?хвалькуватим Робіном?. Це ім?я оточене міфами, існує багато різних легенд про Робіна. Робін є архетипом чистого, хороброго шляхетного героя. Він є символом ідилічного британського минулого, уособленням чогось властиво англійського. З іншого боку, Робін є розбійником, бунтівником, який грабував багатих та наділяв бідних. Для того, щоб побачити Робіна, як розбійника та бунтівника, необхідно зняти численні нашарування, якими обросла його історія. Ерол Флінн створив з Робін Гуда шляхетного героя. Цей Робін є аристократом, прихильником короля та існуючого суспільного ладу. Він змушений стати розбійником через злочинних чиновників. І цей Робін не є породженням Голівуду ? він існував протягом століть. В позаминулому сторіччі нашим державникам необхідний був герой, який би змусив народ пишатися тим, що вони є ?британцями?, в той час, як вони грабували ?третій світ?. Що могло бути краще, ніж перетягнути Робіна на сторону ?героїчного британського дворянства?? Завдяки романам Вальтера Скотта та поемам Теннісона Робін став символом героїчного минулого. Звичайно, більшість їх оповідок були вигадкою, але історики винайшли багато способів, щоб зробити Робіна шляхтичем, героєм аристократії, а не простих людей. В 1795 році Вільям Стаклі, поважний член королівського товариства, вигадав для Робіна аристократичний родовід, який згодом наводили, як доказ шляхетного походження Робін Гуда.

Простолюдин

Чим глибше ми занурюємося в легенди про Робін Гуда, тим простішим він постає перед нами. В 1440 році історик Вільям Бауер писав, що в ?1266-ому році з?явилася банда зі втікачів та злидарів, на чолі зі знаменитими злочинцями Робін Гудом та Малюком Джоном, яких так нерозумно обожнював дурний простолюд?. Також основні легенди про Робін Гуда оспівані в баладах. В цих баладах присутні всі складові легенд ? змагання лучників, хитрі перевтілення, небезпека ув?язнення, злочинний Шериф Ноттінгемський. Але Робін завжди є йоменом, ? так називали дрібних землевласників або слуг, ? але аж ніяк не шляхтичем.

Народний герой

Таким чином, Робін Ерола Флінна є наслідком помилок істориків минулих часів. А як бути з Робіном-народним героєм? Він є непопулярним через ностальгію за ідилічним сільським минулим. Цей образ Робіна має тривалу традицію. Його можна побачити в баладах 18-ого століття, де оспівувалося щасливе довге життя Робіна, Меріон, монаха Тука та Малюка Джона у Грінвудському лісі, та, ще раніше, в 15-ому столітті, коли Робін та його Весела ватага були основними персонажами під часі святкування Травневого дня. Але, якщо уважніше дослідити історію, то ми побачимо, що Травневі ігри сильно відрізняються від нашого традиційного уявлення про народні сільські святкування. В 1551 році історик Джон Мейджор описував Травневі святкування, які ?відбувалися не в церквах, а в шинках, де всі надмірно їли, пили, танцювали та співали сороміцькі пісні, що є безчестям для шляхетних людей?. Правлячі кола були настільки занепокоєні цим, що Шотландська церква навіть заборонила будь-які святкування, де б згадувалися Робін Гуд та його дівчина Меріон. Порушникам закону загрожувало вигнання! В 1439 році П?єр Венабль та його банда зібралися в Тотбері для Травневих ігрищ, які вилилися ?пиятику, заколот та повстання проти влади?, для чого вони ?пішли в ліс, як це зробили Робін Гуд та його прихильники?. Отже, до 15-ого століття Робін був відомий як розбійник, ватажок заколотників та повстанців, ненависний правлячій верхівці.

Робін ? радикал

Образ Робіна ? радикала також має тривалу історію. В 18-ому столітті Рітсон писав, що Робін є ?уособленням духу свободи та незалежності, який є улюбленцем простолюдинів, чиїм інтересам він служив?. Ми маємо і більш ранні свідоцтва того, що образ Робіна асоціювався з бунтівником. В 1603 році Уолтера Реллі звинуватили у державній зраді. На суді він сказав на свій захист: ?Я не є Робін Гудом чи Уотом Тайлером, Кеттом чи Кадом... Я не настільки божевільний?. Усі інші перелічені особи є реальними людьми. Асоціацією послужив основний елемент всіх легенд про Робін Гуда ? він був розбійником, який грабував багатих і віддав награбоване біднякам. Мартін Паркер у своїх ?Правдивих історіях? описував, що бідняки могли спокійно проїжджати повз ватагу Робін Гуда.

З цим погоджуються всі історики. В 16-ому столітті Джон Мейджор змальовував Робіна, як політкоректну особу, що ?забирав у багатих, вбив лише з метою самозахисту та ніколи не завдавав шкоди жінкам, а, навпаки, допомагав їм?. Грабування багатих та допомога бідним ? це не акт благочинності, а класова помста. В одній баладі Малюк Джон просить у Робін Гуда інструкції. Робін відповідає: ?Ніколи не завдавай шкоди селянинові, який заробляє собі на прожиття плугом?, але ?бий і в?яжи всіх єпископів та архієпископів, як і шерифа Ноттінгемського?. Таким чином, Робін хоче покарати тиранів та тих, хто зловживає своєю владою. Він виступає на стороні бідних та пригноблених.

Символ гнобленого

Робін досі є шанований ?дурним простолюдом? не через те, що він ?істинний англієць чи аристократ?, а тому, що він був ? і досі є ? символом повстання пригноблених. Зараз ми дійшли до основного питання ? чи існував таки Робін чи ні? Якщо так, то найімовірніше він жив в 13-ому столітті, коли все суспільство від верхівки до низу було насичене насильством та репресіями. Більшість населення становили селяни, які були прив?язаними до землі та були невільними. В суспільстві, що жило під постійною загрозою голоду, полювання було справою життя і смерті. За браконьєрство в королівських володіннях загрожували різні покарання: від виколювання очей чи відрубування руки до повішення. В суспільстві були постійні заворушення. Багато браконьєрів втікали від покарання і ставали розбійниками. Багато селян втікало, щоб стати вільними. Щоб знайти сліди реального Робін Гуда, найкраще звернутися до давніх балад. В одній з них згадується візит ?вродливого короля Едварда? до Ноттінгему. Справжній король Едвард відвідував Ноттінгем в 1323 році. В баладі також згадуються Шервуд та Барнсдейл, який лежить біля Вейкфілда. Дослідження показали, що Робін Гуд та його дружина Матильда жили біля Вейкфілда. Подальші пошуки допомогли визначити, що прізвисько Робін Гуд вперше згадується в 1260-тих роках. Наприклад, в офіційних донесеннях 1261 року згадуються неприємності, яких завдає банда на чолі з Вільямом ле Февром, до якої належать і дві жінки. В пізніших документах його згадують під ім?ям Роб Худ. Це суттєва деталь. Це означає, що вже в 1261 році Робін був такий знаменитий, що інші розбійники використовували його ім?я. З документів виїзної сесії суду присяжних Йорка ми дізнаємося про конфіскацію шерифом Ноттінгемським майна одного заколотника, такого собі Роберта Года, який змінив ім?я на Гоббгода. Ймовірно, що Робін був розбійником, чия історія поширювалась як полум?я по тліючій соломі; селяни переказували його історію, тому що вона заторкнула їх душі. Історія Робіна стала уособлення прагнення селян до свободи.

Правосуддя

Але це несуттєво ? чи був Робін Гуд реальною людиною, чи втіленням сподівань тисяч селян. Робін Гуд був символом свободи, коли більшість людей перебували в кайданах; людиною, яка чинила правосуддя в інтересах бідних, в той час, як більшість народу була безправна. Він був розбійником, який боровся з жорстокою тиранією свого часу, тим, що грабував багатих і ділився з бідними.

переклад Олени Жарко та Олега Шеленко