Чому я вірю в перемогу легіонерського руху

Мірче Еліаде

Я вірю в долю румунської нації ? тому я вірю в перемогу легіонерського руху. Нація, що демонструє на всіх рівнях реальності настільки величезну творчу силу, не може ні потерпіти поразку на полях історії, ні йти до згубної балканської демократії і буржуазної катастрофи. Не всі європейські нації отримали від Бога так багато чеснот, як румуни. Мовна єдність граничить майже з чудом (румунська мова є єдиною романською мовою без діалектів).

Румуни були найкращими будівельниками держави на південному сході Європи. Про розумову працездатність нашого народу свідчить національна матеріальна і духовна культура. Чи може народ, наділений такими чеснотами ? біологічними, культурними, розумовими ? зникнути, не виконавши історичну місію? Я не можу повірити, що румунський народ тисячу років боровся зі зброєю в руках, щоб зрештою зникнути як боягуз, хмільний від порожніх слів і алкоголю, ослаблений убогістю і підкошений зрадою. Хто не сумнівається в долі нашого народу, не може сумніватися також у перемозі легіонерського руху.

Я вірю в цю перемогу, тому що насамперед я вірю в перемогу християнського духу. Рух, що виник і розвився з християнської духовності, ментальна революція, у першу чергу спрямована проти Гріха і проти Втрати Достоїнства, не є просто політичним рухом. Вона є скоріше християнською революцією. Слово «Порятунок» по-різному розумілося і переживалося різними християнськими народами в ході історії. Але ніколи ще ціла нація не коштувала християнської революції, ніколи ще Порятунок не розумівся як революція сили Духа проти Гріха і слабкого тіла.

Сьогодні весь світ живе під знаком революції. Але якщо різні народи робили цю революцію під прапором класової боротьби, пріоритету економіки (комунізм), держави (фашизм), чи раси (національний соціалізм), то легіонерський рух виник під знаком архангела Михайла і буде перемагати Божою милістю. В той час як усі сучасні революції є політичними, легіонерське рух ? це скоріше революція ментальна і релігійна... В той час як всі сучасні революції мають своєю метою захоплення влади суспільним класом чи певною людиною, легіонерська революція ставить метою Порятунок нації, примирення народу з Богом, як це сказав Капітан.

Перемога легіонерського руху не тільки відновить чесноту нашого народу, створить повну достоїнства і сили Румунію ? проте вона створить новий тип людей, котрі відповідатимуть новому способу життя. Нова людина ніколи не створювалася з політичного руху, але завжди тільки з ментальної революції, із внутрішнього переродження. Таким чином, виникає нова людина християнства, ренесансу і т.д. ? з абсолютного пріоритету щиросердечного над мирським, з перемоги духу над тілом. Нова людина виникає внаслідок сильного переживання і дійсного запліднення Волею.

Я вірю в перемогу легіонерського руху, тому що я вірю у волю, у владу душі над біологічним і економічним детермінізмом. Той, хто приєднується до Легіону, робить це, за власною волею.. В цій перемозі інстинкт самозбереження, пороки, страх. Легіонер більше не є рабом детермінізму і біологічних інстинктів. Він «нічого не має «, вступаючи до Легіону. Навпаки, він жертвує своїми інтересами, життя його стає сутужнішим, його в будь-який момент можуть бути арештувати чи навіть убити.

Інстинкти переможені в ньому самим фактом вступу до Легіонерського руху. Можна стверджувати без перебільшення, що єдині люди, котрі сьогодні в Румунії знають волю і життя, це легіонери. Ті, хто не знають Легіон, а також ті, хто бореться з ним, говорять про «диктатуру» і дивуються тому, як багато молодих інтелектуалів стихійно приєднуються до руху, в якому нібито знищується «особистість» і панує підпорядкування. Я маю на увазі факт раптового замилування наших політиків «особистістю», і страху, що в Румунії особистості більше не з?являться.

Добре, запитуємо ми, але чи багато «особистостей» створив режим «волі» і де ж вони? Хто вони? І ще нас цікавить, що наші політики зробили для людини-«особистості», яку допомогу вони дали йому для роботи, для його таланта і здібностей, присудивши його до пересічного, незначного життя? Що наші політики зробили для Лучіана Блага, чи Арона Кортуса, чи Каміла Петреску? Чи була хоч одна молода людина, «особистість», «відкритий» яким-небудь політиком і призначений на посаду, яку б він заслужив своїм розумом і талантом, і на який він міг би працювати на суспільне благо? Мені відомо, що таким чином був «відкритий» тільки ряд скоростиглих прохвостів, «розумних» секретарів і ендемічних негідників, якими «омолоджувався» персональний склад партій. Ці нові оратори, котрі оспівують «особистість», настільки ж смішні, наскільки і брехливі. Я б міг нагадати їм при нагоді і про те, які безперечні особистості походили з найбільш дисциплінованих і строгих католицьких чернечих орденів.

Фома Аквінський не схожий на Франциска Асизського, Бонавентура на Франциска де Салі. Особистість розробляє себе подібно плоду в покладеному суцвітті, і чим суворіше дисципліна, тим чіткіше проступає «особистість». Дисципліна не є «диктатурою», як це стверджуютьь наклепники. Дисципліна будує особистості і вимагає їх ? тому що кожен акт слухняності може бути актом команди, за допомогою якої можна перевершити себе, інстинкти і внутрішню анархію. Акт слухняності дає команду перемогти тварину в собі, котра прагне до відмовок, до продовження комфортабельного маскараду. Дисципліна зміцнює, створює особистість. В рамках цієї логіки середньовічний феодальний лицар був вільним і сміливим, тому що він присягав у вірності Вождю...

Я вірю в перемогу Легіонерського руху, тому що я вірю в любов. Тільки любов перетворює тварину на Людину і заміняє інстинкти волею. «Dіlіge et quod vіs fac», говорив святий Августин: «любіте, і робіть, що Ви хочете!». Той, хто любить істину ? вільний. Любов перетворює людську сутність. І воля, що перемагає в люблячому індивіді, не буде нікого ущемляти, нікому не зробить боляче.

Легіонери ? не тільки товариші, але брати один одному. І хвиля любові наскільки сильна, що ми повинні сподіватися, як мінімум ? просто сподіватися, на відродження румунського народу. На перемогу Легіонерського руху. Я вірю в долю нашого народу; я вірю в християнську революцію нової людини; я вірю у волю, в особистість і в любов. Тому я вірю в перемогу Легіонерського руху, у гідну і сильну Румунію, у новий спосіб життя.

Переклад М. "Мазепи", МЛ "Бриколаж", Київська область