Каса Паунд – це італійський політичних рух, що взяв за назву ім’я американського поета та прихильника фашизму Езри Паунда. Попри навішувані ярлики, на зразок «екстремістів», «расистів» та «нео-фашистів», цей рух, що був заснований 2003 року, насправді є більш складним та цікавим, особливо з точки зору альтернативних правих. Цей рух покладається на принципах колективу та ініціативи знизу в політиці, зосереджуючись на культурі, спільноті, та розмаїтті діяльності його членів, так само як і на традиційній вуличній політиці. Цей інтерв’ю було дано Джанлукою Інаноне на початку 2011 року для однієї з моїх статей.
Каса Паунд й досі не достатньо відома організація в англомовних країнах, навіть в колах політичних активістів правого крила. Чи не могли б ви познайомити наших читачів зі своїй рухом і розповісти про нього? Наскільки великим є Каса Паунд? Скільки членів та яку підтримку ви маєте?
Передовсім, ототожнення Каса Паунд з правим рухом є дещо поверховим. Каса Паунд Італія (КПІ) – це політичний рух, організований як спілка для сприяння суспільному поступові. Він починається праворуч і проходить через всю політичну панораму. Праве і ліве суть два застарілі погляди на політику, ми ж потребуємо народження нового синтезу. КПІ включає понад 4000 учасників по всій Італії, але прибічників та симпатиків ми дістаємо що день то більше… Задумайтесь тільки, Блоко Студенческо, наша студентська організації, отримала 11000 голосів в Римі та Провінції на студентських виборах.
Будь ласка, розкажіть трохи про себе особисто та основі етапи свого життя.
Я народився в серпні 1973 року і розпочав політичну діяльність в віці 14 років в лавах Fronte della Gioventù (Молодіжному фронті) в Акка Ларенції – одній окрузі на околицях Рима. З того часу я ніколи не переставав бути частиною цього світу. Будучи журналістом з 1999 року, я працював на телебаченні та радіостанціях, а також дописував до місцевих газет про міжнародні конфлікти, літературу, кіно та музику.
Чому ви стали політично активним? Чи була якась подія, акція чи людина, що спонукали вас до політичної діяльності?
Кажучи по правді, нічого такого не було. Я думаю, це була просто доля.
Який основний курс та завдання Каса Паунд, як на коротко-, так і довгостроковий період?
КПІ працює над всім, що стосується життя нашої нації: від спорту до взаємодопомоги, культури, і звісно ж, політики. Щодо спортивного напрямку: ми маємо футбольну команду і академію, ми займаємось хокеєм, регбі, боксом, бразильським джиу-джитсу, плаванням з аквалангом, спортивним туризмом, спелеологією та альпінізмом. Щодо взаємодопомоги: ми маємо команди першої допомоги, ми здійснюємо збір коштів для народу каренів, ми забезпечуємо підтримку сиротам та матерям-одиначкам. Телефонна лінія «Dillo to CasaPound» («Розкажи це в Каса Паунд») діє протягом 24 годин на добу для надання безкоштовних консультацій щодо правничих та податкових питань. Щодо діяльності на ниві культури: ми підтримуємо авторів і організовуємо презентації книжок; ми маємо свій мистецький клуб, театральну школу, безкоштовні уроки гри на гітарі, бас-гітарі та ударних інструментах; ми створили власний мистецький напрям під назвою – трубо динамізм, ми маємо власну видавничу фірму, десятки книгарень та сайтів. В політичному просторі ми висуваємо різноманітні законодавчі ініціативи, такі як Mutuo sociale (соціальна позика), Tempo di essere Madri (Час бути матерями), проти приватизації водогонів, та багато інших. Говорити про КПІ завжди складно, оскільки все це і є Касапаунд. Все це становить наші задачі і проекти натепер і на тисячоліття.
Чи маєте ви якісь вагомі зв’язки з угрупованнями чи партіями поза Італією?
Ні
Перше, що приголомшує людей в англомовних країнах це назва вашого угруповання, яка,звісно ж, завдячує відомому американському поетові Езрі Паунду. Наскільки важливі Паундові ідеї в вашому русі? Чому ви образи його ім’я за назву вашого руху?
Езра Паунд був поетом, економістом та митцем. Езра Паунд був революціонером і фашистівцем. Езра Паунд був змушений страждати за свої ідеї; його на десяток років було кинуто за ґрати, щоб він перестав говорити. Ми вбачаємо в Езрі Паунду вільну людину, яка дорого заплатила за свої ідеї. Він є символом «демократичних поглядів» з боку тих, хто переміг.
Езра Паунд – ім’я, яке повсякчас пов’язують з антисемітизмом. Дехто схильний автоматично вбачати в звернення до його імені поновлення закликів до антисемітизму. Чи могли б ви прояснити позицію Каса Паунда щодо євреїв та Ізраїля?
Пов’язувати Езру Паунда з антисемітизмом означає цілковите викривлення дійсності. Те ж саме стосується Каса Паунд, це позбавлено всякого сенсу. Це правда що ми виступаємо проти політики Ізраїля щодо палестинців, проти бомбардування мирних мешканців, проти ембарго на міжнародну торгівлю. Говорити це не означає бути антисемітом, це значить аналізувати факти.
Ви також відомі за вашу анти-лихварську риторику. Більшість притомних людей виступають проти надмірного лихварства, однак чи виступаєте ви проти лихварства всіх видів? Якщо ні, то де закінчується конструктивний кредит і починається руйнівне лихварство?
Лихварство – найгірша зі всіх речей. Це тільки голова спрута. Саме воно спровокувало війни, які нині починаються навколо Середземного моря, і які в свою чергу спричиняються нелегальну імміграцію та розруху. Саме воно творить безробіття й борги. Саме воно є загрозою для майбутнього наших дітей, що робить їх слабкими й готовими до різанини.
Моїм враженням про Каса Паунд є те, що це організація збудована на принципі ініціативи знизу, яка успішно діє на «арені вуличної політики» з маршами, парадами та заходами, що розбудовують ідентичність та спільноту, аніж через загальноприйняті вибори. А в англомовних країнах вулична політика правих мала негативні наслідки в минулого, давши змогу провідним засобами масової інформації змалювати у вкрай негативному образі Національний фронт 70х років та пізніше Британську національну партію (БНП). Саме тому БНП уникає зараз вулиці як політичної арени. Успіх вашого угруповання наштовхує на думку, що вулиця є прийнятною політичною ареною для правих в Італії. Що ви про це думаєте? Які саме відмінності зробили це можливим?
Передовсім, Англія ніколи не була фашистівською державою. Це творить велику культурну різницю. Також, як я зазначав вище, КПІ працює над десятками проектів, застосовуючи різні методи: від конференцій до демонстрацій, розповсюджуючи інформацію та плакати. Важливим є породження контр-інформації та захоплення території. Це підвалини для створення мережі прихильників інше ніж зосередження на виборах. На виборах, ви стаєте суперником груп із солідним фінансуванням, і зрештою отримуєте обраними одного чи двох людей, а відтак нічого не можете змінити. Політика для нас це спільнота. Це виклик, це самоствердження. Для нас політика означає щодня ставати кращими. Саме тому, якщо ми не бачимо вас, це тому що вас тут немає. Саме тому, ми присутні на вулицях, в комп’ютерах, в книгарнях, в школах, в університетах, в гімназіях, на вершинах гір та газетних кіосках. Саме тому ми є в культурі, соціальній роботі та спорті. Це повсякчасна робота.
В силу різниці між Британією та Італією, чи вважаєте ви кращим для правих Об’єднаного королівства уникати вуличної політики? В цьому контексті, яка ваша думку про Лігу захисту Англії (English Defence League), групу яка незворушно розглядає вулицю як свою арену чи форум?
Я думаю, що ЛЗА переходить за ґрунт зіткнення цивілізацій. В мене і в Каса Паунд це викликає почуття відрази. Якщо британські праві зведуть себе до такого, тоді давайте-но побалакаємо про футбол, так буде на краще.
Інтерв’ю взяв Колін Ліддел для сайту «Альтернативна правиця». Подано за Folk Advance.
Переклад з англійської мови: ОБ
Джерело: ntz.org.ua