Дмитро Мирон-Орлик: теоретик і практик націоналістичного руху

Євген Костюк Ідеологічні засади українського націоналізму формувалися впродовж багатьох десятиліть, і, що характерно, їх фундаторами виступали не кабінетні вчені, а практики – активні учасники націоналістичного руху, національно-визвольної боротьби. Фундаментальні праці писалися впродовж лічених місяців у вкрай важких умовах – у в’язницях, на конспіративних квартирах, у повстанських криївках. Саме тому ці праці так якісно відрізняються від демоліберальної чи комуністичної писанини, яка створювалася у затишних кабінетах, через стіни яких не доходили правдиві слова про національне життя. Повною мірою це стосується інтелектуальної спадщини Дмитра Мирона-Орлика – одного з провідних теоретиків українського націоналізму, автора фундаментальної праці "Ідея і чин України". Все життя Мирона-Орлика було віддане боротьбі за визволення української нації та створення самостійної та соборної Української Держави. Як і більшість його побратимів з ОУН, Орлик включився у нелегальну політичну діяльність ще під час навчання у гімназії. Особливо ж активно він поринув у вир національно-визвольної боротьби, будучи студентом Львівського університету. Потужний інтелект і блискуча ерудиція дозволили йому зайняти місце одного з провідних ідеологів ОУН. Активна публіцистична та редакторська діяльність, поширення антиурядової літератури та ідеологічний вишкіл юнацтва ОУН – все це дало Миронові-Орлику заслужений авторитет в організації та привернуло до нього увагу польської поліції. Арештований у 1932 році, Мирон-Орлик і у в’язниці не полишає активної ідеологічної роботи: він проводить політичні вишколи серед в’язнів, а також пише "44 правила життя українського націоналіста", які являють собою своєрідну есенцію націоналістичного світогляду, моралі та духовності. Ці правила є актуальними зараз і будуть такими завжди, оскільки закладають світоглядні підвалини націоналістичного руху. Оскільки після виходу на волю Мирон-Орлик знову невтомно працював у лавах ОУН, незабаром було друге ув’язнення – вже на сім років. Важкі тюремні умови підірвали здоров’я націоналіста, але не зламали його дух, не згасили його кипучу енергію та нестримне прагнення працювати на благо української нації. Вийшовши з в’язниці, Орлик докладає багато зусиль до налагодження ідеологічної роботи в ОУН. У цей час він нагально усвідомлює потребу у систематизації політико-ідеологічних напрацювань націоналістичного руху та створенні узагальнюючого твору, який би містив базові принципи українського націоналізму. Будучи ґрунтовним, цей трактат водночас мав бути доступним для розуміння широкого загалу. В результаті реалізації Мироном-Орликом свого задуму народилася легендарна праця "Ідея і чин України. Нарис ідеологічно-політичних основ українського націоналізму". У ході роботи над книгою Орлик опрацював величезний масив джерел і літератури, узагальнив багатющий фактичний матеріал і зробив лаконічний і цілісний виклад теорії та практики українського націоналізму. На жаль, рукопис першого, більш розлогого варіанту "Ідеї і чину України" було втрачено, і ми можемо познайомитися лише зі скороченою версією, яку у вкрай несприятливих умовах Мирон-Орлик по пам’яті відтворив у 1940 році. Автор визначає основні ознаки націоналістичного світогляду, подаючи їх на тлі аналізу історичного поступу української нації та еволюції її ментальності. У праці викладено базові філософські, психологічні та соціологічні засади українського націоналізму. Дмитро Мирон-Орлик порівнює український націоналізм із іншими сучасними йому політико-ідеологічними системами, переконливо доводячи вищість та прогресивність націоналізму. Чітко і доступно у праці окреслено морально-етичний, культурологічний і соціально-економічний вимір українського націоналізму. Активно включившись у розбудову націоналістичного руху на Наддніпрянщині під час совєтсько-німецької війни, Дмитро Мирон-Орлик був смертельно поранений у бою з гестапівцями 24 липня 1942 року у Києві. Утім, його твори дали йому безсмертя – він і зараз належить до числа найшанованіших теоретиків українського націоналізму, його твори перевидано в незалежній Україні, є вони й на електронних ресурсах. Можемо стверджувати, що кожен український націоналіст має ретельно вивчити ідеологічну спадщину Дмитра Мирона-Орлика. Написані сім десятиліть тому, його праці є гостро актуальними зараз – у період активного відродження українського націоналізму. Вивчивши, осмисливши та реалізувавши на практиці принципи "Ідеї та чину України" ми закладемо опорний камінь у фундамент побудови Великої України.