Степан Молчан
Україно! Твої сини-арійці кочували безкрайніми степами Євразії, рухаючись на Схід поклонялися сонцю і вогню, на чолі зі Святославом Завойовником ходили походами на хозарів і прибивали щити на воротах візантійського Царгороду, билися на Калці і воювали з монголо-татарами, козацькі загони уславилися під Дюнкерком і Москвою, 300 українських спартанців героїчно стримували більшовицьку навалу під Крутами і билися у лавах Січових стрільців, легендарної УПА та демонізованої СС «Галичина». Світ знав українців як вправних вояків!
Вулиця. Навколо сотні, тисячі, мільйони людей. Різних, єдиних в одному ? хворих на національну імпотенцію з атрофованими національними рефлексіями. Їх інстинкти ? примітивне міщанство. Психологічно здорові молоді чоловіки схожі на старезних дідусів зі згаслим поглядом в очах, без жодної іскри. Не шкодуй цих ближніх. Слабкі нашій спільноті не треба. Вони неякісна глина, з якої навіть майстер не виліпить вартісний виріб. Баласт, який треба негайно викинути заради виживання.
Українська нація млява і вайлувата. Ніби нежива. Їй бракує вітальної сили юних народів, первісної руйнівної агресії. Тієї безупинної козацької енергії «bestia sine capite». Наша пасіонарність спить. Флегматичність закувала український дух у кайдани.
Не бійся бунтувати: на роботі, вдома, на навчанні. Всюди і повсякчас. У бунті приходить звільнення від негативної енергетики, вбивається рабське «Я». Йди наперекір соціуму: у Харкові чи Криму, Києві чи Дніпропетровську, ? говори винятково українською. Тебе не розумітимуть, дивитимуться як на дивака. Нехай! Проте виховаєш у собі українського бійця. Поступово. Крок за кроком відвойовуватимеш у чужинців національний простір. Мовний, зокрема. З тебе братимуть приклад свої і зненавидять чужі. Віддячуй їм сторицею: ненавистю і любов?ю. Ненавидь до краю. Ненависть ? сильне почуття, що спопеляє душу у вогні, щоб відродитися як птаха Фенікс, палить мозок до нестями. Ненависть до ворога ? каталізує любов до Батьківщини.
Один шлях веде до пекла, другий у височінь до сяючої вершини. Обирай. Дорога вгору важка, але відчуття подоланого додає сил і наснаги. Візьми з собою у дорогу найкращого друга АК. У скрутну хвилину він не зрадить, не схибить, допомагатиме підкорювати світ.
«Гвинтівка народжує владу», заповів Мао.
«Людина у мундирі свиня ? стрілянина по ній дозволена», ? казали бійці РАФ,
«Націоналізм ? це постріли», ? підсумували наприкінці ХХ століття революційний досвід УНА-УНСО.
Вперед! Бери владу, яка лежить у ніг, чекаючи володаря.
Революціонер не має сім?ї. Заради ідеї жертвує собою. Йде на муки, наближуючи недосяжне «світле майбутнє», розуміє власне приречення, але не звертає з тернистого шляху, не зрікається святих цінностей. Він ? обраний творити національний міф. Як Тантал, ледь докотивши камінь на вершину гори, знову падає вниз і все розпочинає з початку. Наче мандрівник, що побачив за обрієм найвищої гори промінь сонця і дереться вгору, долаючи себе: власну ледачість, боягузтво, слабкодухість, борючись з оточенням. Перемога над собою найзаповітніша. Це ? доля одинаків, самотніх вовків. Бо ж, «самотній легше йде у бій собі, лишаючи набій». Це ? ВІЙНА: людей, націй і рас за життя і панування, за місце під сонцем. Бо, хто бореться, той борець і виживає сильніший.
Анархія має сенс тільки у контексті спротиву державній бюрократії. Існувати за чужими законами безперспективно. Відкинь те, що заважає. Живи за законами предків. Бунтувати завжди важко. Головне ? ступити перший крок і обрати об?єкт незадоволення.
Провідники будили націю від столітніх чар морфея до визвольної боротьби. Їм вдалося неможливе. У добу великих соціальних експериментів збудити український дух до повстання, очолити революційний авангард.
?.Я ? націоналіст і однаково ненавиджу москалів, жидів і буржуїв ? поневолювачів українців. Я ніколи не пробачу їм віковічне знущання. Уярмлена північно-східним сусідом нація; гноблена польськими панами і жидівськими спекулянтами, російськими поміщиками і «савєтскімі таваріщамі». Знедолена, рабська, бідна, але рідна до глибини підсвідомості.
Національна буржуазія ? фікція. Суть капіталу ? соціальний визиск, преференції і бажання нажитися. Капіталіст турбується про власний, жлобський інтерес. Така філософія капіталу. Віра в українського мільярдера Фільтрінеллі, що жертвуватиме статки заради національної революції і сам влаштовутиме акти прямої дії, нездійсненна мрія.
Україна для українців. За правом крові і соціальної справедливості. Для українців, щоб жоден іноземний чи вітчизняний олігарх не скуповував українські заводи.
.?Як набридли задоволені морди олігархів; відвідувачів нічних клубів і казино, яким невідомі злидні і відчуття голоду; юних татових мажорів на супердорогих авто. Боляче дивитися в очі пенсіонерів-жебраків; кинутих напризволяще дітей-сиріт; вкотре обдурених і зневірених політиканами українців.
Націоналісти зобов?язані покласти цьому край!
Велика Україна народжується на вулицях зрусифікованих українських міст. Соціальна практика показує правдивість національної теорії! Її застосування у повсякденні наближує прихід новітнього Бандери. Він не помер. Його дух і образ чекає на друге пришестя.
На межі буття-небуття згадай сакральне: «Україна». Вогонь!
VIVA LA REVOLUTION!
спец. для «Бриколяж web-log»