Падіння Людини

Річард Гост. Переклад Юрія Олійника, Політична освіта Київської "Свободи"

Коли йдеться про популяцію, якість важить більше за кількість. Тоді як освічені західняни не стомлюються обсмоктувати словечко “перенаселення”, голос тривоги щодо погіршення популяції табуйований.  До прикладу – ви мусите провести решту вашого життя у місті. Заповненому чорношкірими або японцями. Ви можете також визначити як етнічний склад, так і кількість населення у місті. Кого ви оберете?

Очевидно, що гени впливають на характер та повеlінку – то чому їх не віднести по відношенню до всього населення? До якох міри це можливо? Анекдоти розповідабть про самотніх освічених жінок і плодючик утриманок велферу, однак потребуємо більш валідних даних.

Хоча підтримка євгеніки тягнеться з часів Платона, першим хто занепокоївся генетичним виродженням став французький лікар Бенедикт Август Морель. Досьогодні він залишився забутою фігурою, тоді як більш відомий сер Френсів Гальтон, що впровадив термін євгеніка у 1883. Він вважав, що більше генів низького розуму та ницого характеру сконцентровані у нижчих класах, де висока плож.чість призводить до зникнення спадкової якості. Гальтон віддав життя на свої досдіження. До того ж, він переконав Дарвіна у небезпеці. Біолог Альфред Рассел Волес писав:

“В одній з останніх спідбних розмов Дарвін був дуже занепокоєний щодо майбуття людства, так як в сучасній цивілізації природний відбір не грає ролі і найпридатніший не виживає”.

У 1974 Нобелівську премію виграв лікар Вільям Шоклі, що назвав загрозливий процес виродженням (дисгенетикою). Вже Дарвін зневірився через надмірне розведення “піни”. Щоб оцінити побоювання, потрібні були точні дані. Річард Лін звів разом статистичні дані останніх 200 років, та дослідив кореляції між плодючістю, соціоекономічним статусом та рівнем інтелекту. Тож наскільки нам слід лякатись?

Відбір протягом історії

Умови проживання мисливців-збирачів захищали рівень генетичнох якості. Зазивчай вождь мав найбільший рівень інтелекту щоб посісти та утримувати позицію. Він мав найкращий доступ до жінок. Чоловіки вищого положення мали по одній дружині, а багато з нижчих не мали жодної. Мутації, що руйнували здоров’я, вичищались з популяції. Згодом перші держави зберігали полігамію.

З переходом жителів Заходу до цивілізації природній відбір послабшав, однак не зник. Вищі класи мали кращі умови харчування і більш здорове потомство, що доживало до дорослого віку. Християнство завдало удару західній спадковості, ввівши целібат для священиків, проте ввело заборони на перелюб. Більшість людей.що мають позашлюбне потомство, менш інтелектуально розвинуті та здатні до самоконтролю. Загалом, у 1500-1800 буои гарні часи для європейської спадковості. В Анлії з 1620-1624 середні класи народдували по 4.4 дітей в середньому на жінку – у порівнянні з 2.1 у робітників. Одна з причин – прогнозована тривалість життя. У Берліні  з 1710 по 1799 середня тривілість вищих класів сягала 29.8 років – на противагу 20.3 у низів суспільства. Подібні дані у Женеви, Руану та Неруппіну. Не слід думати, що кжені помира у 20-30 років – у нижчих класах більшість помирала у дитинстві, перед одруженням.

Лін усвідомлюєю що для подальшого позуміння слід оцінити соціадльну мобільність. Якби кожен залишався у межах свого класу без можливості вирости чи впасти, то слід було очікувати схожих показників плодючості. Пітірім сорокін розглянув широке колос успільств та переконався, що соціальна мобільність зберігалась всюди. Навіть у кастовійсистемі Індії класи не стали абсолютно закритими. Історик економіки С.Дж. Пейлінг підсумовує, що в європі спостерігалась помітна соціальна мобільність принаймні з 14 ст.

Природній відбір руйнується – здоровя та інтелект

Мутації випадково стаються у будь-якій популяції. Коли суттєва більшість несе несприятливі гени, то стабільна плодючість в популяції означає погіршення. Рівень якості населення визнчає не лише поточна популяція на всіх рівнях, але й рівень плодовитості найменш придатних. Сьогодні близько 1 % дітей народжується з деструктивною мутацією. Відповідно до поширення несприятливих генів. Рівень гемофілії, циститу та  фенілкетонурії зростає кожного покоління на 26 %, 120 % та 300 % відповідно. Гуманність призводить до того, що ми рятємо дітей і водночас поширюємо хвороливі гени, що мали б бути відкинуті. Лін натякає, що кращий генетичний огляд та вибіркові аборти можуть компенсувати деякі наслідки сучасної медицини.

Reviewing various studies and using findings from twin and adoption cases showing that IQ is 82% heritable, Lynn calculates a genotypic IQ decline of 5 points in Britain from 1890-1980. In the US he calculates a drop of 2.5 IQ points for whites and 6.2 for blacks over three generations. Interestingly, women are shown to universally have more dysgenic fertility than men. This is partly because low IQ men probably have a harder time finding mates than low IQ women.

Американський лікар Теодор Ленц став першим, хто запропонував метод для визначення зв’язку між інтелектом та плодючістю. Він визначав IQ у дітей і кількість їхніх братів та сестер. Припустімо, що діти мають подібні показники до батьківських. Якщо діти з нижчим рівнем IQ мають більше братів та сестер, то це пряма ознака того, що виродження почалося. В 1927 Ленц вирахував 4 % виродження на покоління. У Британії цей показник становив 2 %. Пожібні дослідження не включали бездітних, та якщо останні переважно високоосвічені, то ризик виродження різко зростає. Розглянувши багато досліджень, разом з випадками близнюків та усиновлення, лін прийшрв до висновку – у британському генотипі рівень інтелекту впав на 5 позначок протягом 1890-1980. В США він нарахував 2.5 аунктів для білих і 6.2 для чорношкірих трьох поколінь. Цікаво. Що жінки виявляють більшу схильність до виродження, ніж чоловіки. Частково причина цього явища у тому, що низькоінтелектуальним чоловікам подекуди важче знайти собі пару.

Падіння у Греції

Греція буде особливо важливим прикладом. Папавасілеу (1954) дослідив рівень IQ, соціоекономічний статус чоловіків та прийшов до результатів. Наведених нижче.

Inінтелект та плодючість в Греції, 1950і

Соціоекономічнйи статус

Кількість

Середній IQ

Кількість дітей

З вищою освітою

41

117.2

1.78

Кваліфіковані робітники

80

100.9

2.66

Напівкваліфіковані робітники

27

91

4

Некваліфіковані робітники

67

82.2

5.56

Мої оцінки дали рівень IQ у 96.9 для батьківської генерації, та падіння на 4.9 пунктів у нступному поколінні. Лін оцінив, що рівень греції- 95 IQ. Це різке (як для Європи) падіння не має історичного підгрунтя. Дослідження Папавасілеу, можливо, проллють світло на проблему.

Чи справдін Флін спростував євгеніку?

Хоча наука показала наявність залежності між соціальним статусом та рівнем інтелекту, і що погані гени витісняють хорощі, роль тестів IQ в сучасному світі зростає протягом останнього сторіччя. Як це відбувається? Парадокс називається ефетори Фліна (від науковця, що визначив зростання рівня IQ на 2-4 пункти протягом 20 ст.).

Ми можемо виключити ефект більшої готовності до письмових випробувань чи кращої освіти, тому що ефект присутній у 2-річних дітей. Сумнівно, що справа у додатковому стимулюванні – експерименти показують, що вплив довкілля незначний. Двоє біологічно віддалених осіб, яких оцінювали в одному приміщенні, не блиіжчі ніж випадкові незнайомці. Пояснення Ліна у тому, що ефект Фліна викликаний кращим харчуванням. Напевне, це найкраще пояснення – за аналогічний період часу  зростання  росту та розміру мозку, як і посилення інтелекту викликане однаковою причиною.

Доки генотипічний рівень інтелекту, який породжує якість, падає, поточні прояви, фенотипічний інтелект, нібито зростає. Цей ріст не може тривати безкінечно – існують свідчення в країнах (навіть з найменшим рівнем ожиріння), що ефект Фліна сягнув стелі. Тепер слід очікувати падіння інтелекту в розвинутих країнах. Посиленого завдяки іміграції з третього світу.

Справа характеру

Френсіс гльтон та ранні євгеністи були занепокоєні не дише падінням інтелекту та здоров’я, але й так званим хараткром: моральними рисами. Здатністю відмовитись від задоволення та працювати заради довготермінових цілей та з почуття обов’язку. Сучасні психологи називають це свідомістю, а Лін дає докази її 66 % спадковості. Тенденції в цій сфері навіть гірші, ніж щодо показників інтелекту.

Дослідження злочинців та психопатів і кількості їхніх братів та сестер демонструє падіння рівня свідомості, що вдвічі гірше за дані по інтелекту. Це означає реальні життєві наслідки.

Пряма екстраполяція передбачає, що висока плодючість злочинців призводить до зростання кількості генів у популяції, що призводять до посилення злочинності. Зростання показників злочинності спостерігається в більшості розвинутих країн протягом другої половини 20 ст. в США рівень злочинності потроївся між 1960 і 1990. У британії він зріс у 4 рази, і схоже зростання відбулось у багатьої інших країнах.

Дані по позашлюбних вагітностях розкажуть схожу історію.  Західні популяції морально гірщі ніж будь-коли, і можемо очікувати, що сучасна держава загального процвітання призвичаїтьсядо подальшого занепаду. На жаль, більшість науковців та політиків надто погрузли в догмах довкілля, щоб вирішувати проблему.

Чи всезагальність проблеми позбавляє надії?

Хоча немає достатніх даних по рівню інтелекту та плодючості у третому світі, ми можемо побачити, наскільки соціоекономічний статус та освіта, що корелюють з рівнем IQ, впливають на кількість дітей. Лін виводить формулу виродження від порівння рівня народжуваності. Наприклад, якщо нижчий клас має по 3 дітей на жінку, а вищий по 2, то рівень виродження складе 3/2 = 1.5  9чисельник показує родючість виродження, а знаменник – євгенічну родючість). Тоді як рівень західних націй перевизив 2 пункти, у Колумбії він складає 3.1, у Гватемалі 2.6, для Мексики 2.7 і для Бразилії 3.1. В країнах ісламу та Африці нижчий рівень – лише завдяки більшій кількості дітей у вищих класів. У світі поодинокими винятками залишаються Бангладеш (1.01), Фіджі (0.93) та Індонезія (0.86). Світ, що розвивається, може залишитись таким надовго.

Отже виродження знаходимо всюди: серед бідних та багатих і у кожній расі. Чи означає це, що надії більше немає? Ми не дізнаємось, доки принаймні не усвідомимо проблему і не візьмемось її вирішувати. Комунізм колись контроював половину планети і сьогодні йому відповідає глобалізація та очікуваний тріумф ліберальної демократії. Коли комуністи можуть сказати, що справжній комунізм “ніколи не будувався” та стають лібералами, існування нацизму потруїло євгенічний рух. Звісно, засудження ідей євгеніки за злочини нацизму так само ідіотське, як і засудження ідеології держави процвітання за радянські табори. Немає раціональної причини, чому євгеніка не може оанувати серця і думки політиків, як це сталось 100 років тому. Хоча факти про різнорідну плодючість створять дискомфорт для фемінізованих еліт, ми повинні повсторювати, що ціна нічогодіянню – кінець цивілізації. Безчесно це ігнорувати.