Sententia a contrario

Мстилав Квітень Народництва частина І Вступ до питання про зведення частковостей і постання прагматичного боротьбизму Йтиметься про спосіб доповнювальності при розгляді контррежимних політичних ідеологій і практик. Їх розширювальне осмислення – неіснуючий нині і бажаний завтра орієнтир для ходу думок. Раціональність, як маловідомо, в обґрунтуванні політичних ідеологій зазнала краху. До розгляду беруться саме політичні ідеї без огляду на організації, що трублять про їх втілення. І. Політична свідомість спільноти - соціологічний факт, однак у своїй різноманітності, яка складається з наче протилежних взаємопоборюючих змістоформ, вона не осмислена філософськи: ці протилежні посталоуспадковані частковості потребують з огляду на свою дійсність як взаємоіснуючих (і можливо взаємодоповнюючих?) зведення за загальнішою за них ознакою. Поділ її на "гуртки за інтересами" існує переважно через спосіб владування – пропозицію сукупності світоглядів, які не можуть домінувати – нав’язування плюралізму суспільних ідей. Демократія – схованка для прагматиків з розподілу ВВП. Політичні ідеології – кабінетне вариво столярів ідей Модерну – і їх субкультурні молодіжні версії постають сьогодні як неадекватні політичній практиці частковості взаємопоборюючих змістоформ не тому, що їх змісти такі по суті (хибна свідомість у Маркса), що втратили свою силу як метаоповіді (постмодерністи), а тому, що нині є на це такі причини: 1) їх змісти пояснюють насправді лише частину відносин між людьми, а не всі їх види; 2) їх претензія на пояснення стала засобом для політичного маніпулювання; 3) їх практика спрямована лише на собою визначену предметність; 4) їх носії ненавидять один одного більше за пануючий над ними об’єкт критики; 5) система панування заохочує цю ненависть, щоб розділяти і панувати. ІІ. Отже, існують умовно акцентовані ліві і праві. А точніше – сума різноспрямованих ідейно і взаємопоборючих, а також метафізично в негативному сенсі – орієнтованих на "звєзду Догма", - нонконформістських груп. (Вони також помилково думають, що можуть впливати на політику.) Одноідеологічні групи, які орієнтовані за дрібниці з їх програм у заявах верхів так чи інакше на відтворення існуючого нині суспільного ладу, до уваги не беруться. Об’єкт їхньої критики – "держава Україна", тобто ті відносини панування, виниклі у час трансформації пізнього СРСР та особливо – початку існування України, що виявляються у нинішній соціальній піраміді. Об’єкт критики один, змістоформи критики – різнопоборюючі та маловпливові. Маловпливовість – наслідок різнопоборюваності цих змістоформ. Вони – безальтернативний (немає нині інших засобів для політичної критики) спадок минулого, коли вірили у виключну істинність і всеохопність ідей певної системи. Ця віра присутня і досі. Вона – "віра в істинність догм" - основа проблема орієнтованих на "звєзду Догма" нонконформістських груп – частковостей, які розчиняє у собі "держава Україна". ІІІ. Така недолуга через безрезультатність віра змушує поставити питання про зведення протилежних посталоуспадкованих частковостей за допомогою способу доповнюваності, поки що без метафізичної розширювальності, так: "Якщо об’єкт критики один, а змістоформи – різні, то чому б їх не звести за допомогою способу доповнювальності?". Це питання виявляє і головні мету та завдання при розгляді контррежимних політичних ідеологій і практик: здійснити зведення та долати "віру в істинність догм". Такий поворот у розгляді – ніщо інше як прагматизм: для чого сперечатися про аргументи на користь "віри в істинність догм" (ще б пак – віру не можна аргументувати!), якщо, звільнившись від влади вір, їх можна використати разом, доповнивши один одну, проти ворога – маніпулятивної ненаціоналістичної капіталістично-олігархічної системи відносин. Над положеннями завершення зведення частковостей змістоформ політичної свідомості треба думати. Однак з’ясована одна дуже важлива річ: таке зведення народжує боротьбизм. Отже, ото таке: частковості з позиції прагматично орієнтованого зведення способом доповнювальності породжують боротьбизм з гаслом "спільнота і справедливість" або засадою – "організована спільнота".