Толерантність до абсурду

Святослав Вишинський
Міждисциплінарна дослідницька група «Politosophia»

Якщо ми говоримо про Україну і не маємо на увазі українців, або ж розуміємо їх «громадянами світу», то чи не слід одразу визнати дискримінуючими будь-які етноніми, якщо принципової різниці між ними не визнається? Парадоксальна ліберальна психологія зводиться до постійних поступок власною ідентичністю з метою «не образити» гостей, а дифузна толерантність упевнено прямує до абсурду. За її логікою бути українцем «по замовчуванню» вже не значить ні приналежності до европеоїдної раси (випадок Гайтани), ні до християнської традиції (держава і церква розділені), ні навіть спілкування українською мовою в побуті (права російської як другої державної). А чи задавались питанням — що залишається?