Шарль Шампетьє
В сьогоднішній економічній науці домінують так звані "класичні" теорії, тобто теорії, засновані на принципах економічного лібералізму. Основні принципи такої економіки, сформульовані вперше Адамом Смітом, такі:
- Головною діючою особою економічної гри є індивідуум. Будь-який індивідуум за своєю природою раціональний, егоїстичний і розважливий у своєму виборі. Він прагне тільки того, що йому вигідно.
- Галузь економіки являє собою поле, зовсім ізольоване від соціо-історичної реальності.
- Економіка створюється навколо ринку, який прагне до саморегуляції коли виконуються наступні умови:
- атомарність (велика кількість покупців і продавців),
- плинність (вільний обмін),
- гласність (загальнодоступна інформація відносно попиту та пропозиції),
- однорідність (потреби всіх діючих осіб економічної гри ідентичні або, щонайменше, можуть бути зведені до утилітарно-спекулятивної формули),
- мобільність (вільна циркуляція товарів).
Ці формули починаючи з 18-го століття постійно вдосконалювалися. Однак їхня сутність не змінювалася.
До всього комплексу ліберальних принципів можна висунути наступні претензії:
- Вищезгадані економічні становища не мають жодного відношення до дотримання того "нейтралітету в оцінках", що є необхідною умовою всякого справді наукового дослідження. Навпроти, ці принципи точно відповідають тому, що Луї Дюмон назвав "економічною ідеологією". Ця "економічна ідеологія" ґрунтується на комплексі поглядів, очевидність і об'єктивність яких, здавалися непорушними 200 років тому, а сьогодні представляються з наукового погляду сумнівними й необґрунтованими абстракціями, "механіцистськими утопіями", тому що сучасна наука сьогодні уявляє собі суспільство і його структуру набагато більш складним і багатоплановим чином, ніж примітивні концепції механіцистів епохи Просвітництва та їх безпосередніх спадкоємців.
- Ці принципи, що випливають із ілюзії автономності економічної сфери, є перекручуваннями і не мають жодного відношення до реальності. Ідеальні умови існування ринку на ділі не тільки не наближаються з розвитком капіталістичного суспільства, але, навпроти, усе більше й більше віддаляються в міру розвитку все більшої кількості монополій і монопольних ланцюгів, у міру збільшення виборчого доступу до комерційної інформації, а також у силу відсутності в природі типу "чисто економічного індивідуума".
Ці формули є, за висловом К.Поляни, відчуженими й відчужують від соціального контексту. Роблячи економічну сферу зовсім незалежною від всіх інших областей людської діяльності, ці принципи приводять до переносу на все суспільство критеріїв, що стосуються тільки ринку (принцип "невидимої руки", що нібито привносить мораль в економіку, розроблений сучасними ліберальними теоретиками). Ми повинні протиставити класичним і некласичним ліберальним економічним теоріям наступні принципи й наступні шляхи подолання цієї соціальної хвороби, яким є економічний лібералізм:
- Варто викрити ідеологічні передумови, що лежать у підставі ліберально-економічних парадигм і критично простежити їхню формулу (спираючись на праці таких авторів як Луї Дюмон, Макс Вебер та ін.) Між макро-економікою (глобальні ситуації, національні комплекси й підприємства гіганти) і мікро-економікою (індивідуум, як діюча особа економічної гри) виділити й вивчити месо-економіку, яка має включити в себе всі проміжні структури й сили (колективи, громади, етнічні й традиційні особливості, історичну специфіку колективів і т.д.).
- Треба вивчити й заново відтворити всі не ринкові способи товарообміну (досліджуючи та поглиблюючи праці М. Мосса, Ж. Батайя, Ж. Хэйзинги, К. Поляни й т.д.)
- Звернути основну увагу на неортодоксальні шляхи економічного розвитку, у першу чергу на ідеї Шумпетера та його школи. Основний принцип при цьому полягає в методі застосування економіки в історичному контексті.
Альтернатива ліберальній економіці не тільки можлива, вона необхідна, тому що в результаті застосування її принципів до народів і суспільств відбуваються непоправні національні, культурні, духовні, екологічні й геополітичні катастрофи. І якщо негайно не розпочати з ним радикальну боротьбу, то в найближчому часі лібералізм поставить людство і його історію під погрозу зникнення, або перетворивши людей в "економічних мутантів", позбавлених минулого, свідомості, душі, або просто знищивши їх фізично внаслідок соціальної, військової або екологічної катастрофи.
Переклад С. Чаплигін