МЛ ?Бриколяж?
Український варіант революційного націоналізму ? це Мітринга з його ?Українською партією робітників і селян? і лівою версією інтегрального націоналізма, т.зв. ?революційним націоналізмом?. Ви послідовники Мітринги, котрий, поміж тим, очолював соціалістичну фракцію в ОУН і опонував самому Бандері? Питаю так, оскільки в 98-у був членом київського СНПУ і пам'ятаю претензії її «бритоголової» частини на самоназву «революційна»?
ВО Свобода: Звичайно, ми є послідовниками українського варіанту революційного націоналізму, хоча про діяльність Мітринги досі нічого не чули. На перше місце у ідеологічному аспекті ми, все ж таки, ставимо праці Д.Донцова, вважаємо, що його погляди є найоптимальнішими для українських націоналістів. Ми взагалі не робимо, як багато хто, з революційності фетиш, революційність для нас лише нагальна потреба поточного моменту.
Радикальний Укр. Націоналізм: На жаль, з творами Мітринги я не знайомий з огляду на їх відсутність у бібліотеках, Інтернеті, в націонал-патріотичних організаціях. Я знайомий з працями Бандери, Стецька, Донцова, Міхновського, але Мітрингу ? ніколи не читав. Взагалі, що мені відомо, це те що він співпрацював з Т. Бульбою-Боровцем, про що той мимохіть згадує у ?Армії без держави? і загинув десь в 43 році.
Щодо ідеологічних суперечностей між ОУН-М, ОУН-Р, Мітрингою, Донцовим, Міхновським та Липинським, то можу сказати, що революційними були всі вони, оскільки складали праву нішу ідеології, і змагали до побудови УССД. Дехто звертав більшу увагу на соціальні проблеми (УГВР, після-ІІІ-зборівська ОУН-Р), інші ? на національні (Донцов, Бандера). На мою думку, спадщину всіх їх можна використати для побудови якісно нової націоналістичної ідеології, ідеології ХХІ століття.
Щодо себе, я не вважаю себе ортодоксальним послідовником жодного з них. Найбільше мені імпонує Бандера і Донцов, проте інші теж не менше.
Чи відвідуєте ви нацистські сайти? І, якщо так ? звідки інтерес до ?гітлерівських інтелектуалів?, тоді як кожен свідомий історії визвольних змагань знає, що в загонах УПА були кавказькі батальйони. Був окремий єврейський і навіть російський?
ВО Свобода: Що стосується нацистських сайтів та взагалі неонацистського руху, то наша позиція полягає у тому, що в кожному явищі можна знайти якийсь позитив для користі власної справи, навіть у тому ж марксизмі. З неонацизму ми можемо взяти притаманну цьому рухові жорстку ієрархію та дисциплінованість, а також поборювання різного роду статевих збочень та розпусти.
Радикальний Укр. Націоналізм: Звісно, про це я знаю, в АБН також були представники різних народів. Проте я вважаю за спільних ворогів нацистів і націоналістів- жидів (жид-традиційне укр.слово, див.Шевченка), які здебільшого мають сіоністичну спрямованість, а отже прагнуть заволодіти всім світом, як ?боговибраний народ? (який вбив Сина Божого). З соціального боку, якщо глянути на загальну картину великої буржуазії, то її часто складають представники жидів і американців. Жиди систематично творять терор проти арабів, які ще мають Віру і сили змагатися з сіоністами. Хоча нацисти цього не розуміють, поступаючи лише з приземленої позиції раси.
Ще однією причиною відвідувань таких сайтів є те, що крім нацистів промосковської спрямованості існують і нацисти національної української спрямованості, такі як Буковинський НС Фронт, і вони можуть становити сприятливий грунт для нової організації.
По-третє, потрібно знати методи дії різних партій і рухів задля успішної дії в майбутньому.
Соціал-націоналізм відрізняється від націонал-соціалізму, без огляду на естетику гри двох її складових. Я був в СНПУ і беземотивно можу заявити, що неостаннім фактом розпаду Київського відділення було посилення властиво прогітлерівської фракції, котра по тому приєдналася до УНА Коваленка, ну а закінчила, всі знають чим. Де кордон, ця обов'язкова границя між любов'ю до Батьківщини і досить віртуальною ненавистю до, на разі нечисельних мігрантів?
ВО Свобода: На наш погляд кордон поміж любов'ю до Батьківщини та т.з. віртуальною ненавистю до мігрантів пролягає саме в залежності від кількості тих мігрантів, їх поведінки та політики держави щодо їх надходження в країну. Якщо ці мігранти починають забувати, хто господар у цій країні та дають привід до негативного до них ставлення, тоді ми поборюватимемо таких мігрантів. Але, якщо цих мігрантів лише невелика купка й вони себе нічим не дискредитують, то зневажати їх лише за те, що вони мігранти та мають іншу зовнішність ? просто безглуздо.
Радикальний Укр. Націоналізм: Расистські ідеї я відкидаю, оскільки практично завжди рушійною силою історії були Нації, а не раси, тобто поняття духовні, а не матеріальні, біологічні. Саме тому розквіт расизму є зараз в США, де корінної Нації, як такої не існує. І тоді в мультикультурному ?суспільстві? відбувається підміна національних понять на расові. Це можна побачити в відомій расистській книзі ?Щоденники Тернера?.
Я проти імперіалізму, як такого, але вважаю, що кожний народ, кожна Нація повинна жити на своїй етнічній території, і для цього кожній національній державі потрібно потурбуватися про запобігання як іміграції, так еміграції. А причини нелегальної міграції (для України такої проблеми наразі не існує) і недієвість ?боротьби з хачами?, дуже влучно охарактеризував один з героїв нашумілої книги Д.Нестерова ?Скины. Русь пробуждается?: ?всех хачей не передолбите, система новых сюда запустит??
Щодо скінів в СНПУ, то можу сказати, що я часто спілкуюся в своєму місті, де скінами і не пахне, з свободівцями. Їхня думка така ? скінів приваблювали в основному чисто зовнішні фактори ? емблема, подібна до свастя, гра слів соціал-націоналізм ? націонал-соціалізм тощо. А Коваленко свою роль, як і кошти вичерпав. Їхній ?нацизм? був потрібен для чорного піару режиму Кучми. Нещодавно на сайті УНА я побачив дивне поняття ? ?слов?янська нація?, ? традиційне для московських імперіалістів, зокрема і правого напрямку. А на днях Едю заарештували по заслугам...
В чому революційність націоналізму? Ця характеристика притаманна визвольним всім, актуалізованим в потрібний історії період потерпаючим або панівним етнічним спільнотам, штибу «Чорні пантери ? Ку-Клукс-Клан», «Спис Нації ? Африкандерський рух опору», «УНА-УНСО початку 90-х ? НБП їх кінця» тощо. Всі хочуть «революції» і звинувачують інших в реакції. Хто має право бути носієм властиво націонал-революційної божеської ноші, а кому варто відмовити?
ВО Свобода: Взагалі, як ми раніше зазначали, не потрібно робити з революційності фетиш, це лише засіб досягнення мети, а головне це ? мета. Багато кого в українському (та й не тільки) націоналістичному русі приваблює саме революційність, яка в багатьох випадках стає самоціллю, людина згодом відкидає всі інші складові націоналізму, в тому числі й саму Українську ідею, власне, заради якої ця революційність, як засіб, й потрібна. З цієї причини багато українських націоналістичних організацій розколювалися, а потім й зовсім зникали з політичної арени. Не треба бути завзятими догматами, принаймні у роботі з масами, потрібно бути гнучкими, хоча, підкреслюю, лише у засобах.
Радикальний Укр. Націоналізм: Революційність повинна бути, як в ідеях, так і в методах. Для розбудови рев. соціал-націоналізму потрібно або спершу створити революційну ідеологію, а потім організацію, або навпаки ? організацію з рев.методами, а вже потім ідеологія викристалізується.
Ідеологія. Революційними на сучасний етап можуть стати ідеї антиімперіалізму (антиглобалізм, спрямованість проти головних імперіалістів світу ? РФ, США, Ізраїлю); антикапіталізму (проти засилля ринкових відносин, ТНК, за поглиблення державного сектора економіки); здорового традиціоналізму (в сучасному мондіалістському світі це вже є революційною ідеєю); державного ладу, що спирається не на рівність, а на справедливість (націократія новітнього зразка + солідаризм), інше. Прогресивні елементи, як і методи, потрібно брати з арсеналу всіх ідеологій ? комунізм, анархізм, консерватизм, синдикалізм, фашизм, нацизм і т.д. (залишаючи чинний націоналізм за основу) задля того, щоб нова ідеологія стала охоплювати всі рамки життя, позбавляючись ?незаповнених ніш?, які притаманні практично будь-якій із світоглядних систем.
Методи повинні бути також різноманітними ? Організація повинна мати політичне крило (здобуття широкої масової підтримки, прихід до влади парламентськими методами), воєнізоване крило (здобуття влади силовим методом), і терористичне (для відвернення загрози відверто антиукраїнських та/або імперіалістичних дій терористичними методами), які формально незалежні, а насправді ідуть до одної мети різними засобами.
Повинно застосовуватись все корисне ? методики піарщиків США, пропаганда в Мережі, листівки, наліпки, концерти; бойовий досвід УНСО, ОУН., РНЄ, УВО, партизан, товариша Че; терористична практика БР, РАФ, ІРА, ЕТА... Слід відзначити, що останні і передостанні методики повинні використовуватись лише в крайньому випадку, коли всі легальні методи вичерпуються.
В Києві плодяться скінхеди. З'явилися SHARPи, RASHі, поодинокі TRADи. Більшість названих, включно з існувавшими років десять нацистами користується притаманною столиці «євразійською лінгвою» (більш відомою під назвою «вєлікій рускій язик»). Кожен апелює до єдиноправильної інтерпретації національного питання, в її «білому», «класовому», «хьюманрайтівському» і тому подібних розрізах. Наша позиція полягає у тому, що «білі сепаратисти» типу НС, «класові патріоти» з RASH, «антибілі фашисти» з SHARP представляють відживші ідеології кінця 20 століття і майбутнє споживачів черевичків «Мартінс» не за ними. Хто прийде на зміну калькам західноєвропейським вуличних мілітантів, таких неавтентичних в умовах київських (і не лише) вуличних викликів?
ВО Свобода: У даному питанні наша позиція є чіткою ? скінхедівський рух, якщо він є, то повинен мати виключно український зміст, усіх інших треба поборювати, як потенційних ворогів, «п'яту колону» тих сил, які вони репрезентують. Неукраїнських скінхедів я розглядаю лише як одну з чергових сект, що засмітили наше суспільство та потребують якнайскорішого вичавлення.
Радикальний Укр. Націоналізм: Як казав А.Середа, наявність скінхедів є своєрідними індикаторами того, що суспільство не зовсім здорове. Я сумніваюся, що в нашій державі в майбутньому з?явиться своя, хай навіть позаідеологічна субкультура типу панк, метал, не говорячи вже про ідеологічні на кшталт вищенаведених. На мою думку, новій організації потрібно впливати на вже існуючі субкультури, як це робить НБП та творити воєнізовані підрозділи зразка СА-РНЄ-УНСО.
Говорячи словами улюбленого мною (рекомендую) білоруського реваншиста Адамовича, українські зразки націоналістичного шляху наштовхуються на вже традиційну «блокаду на східних рубежах». Спустившись на землю ми розуміємо, що Бандера ніколи не постане на центральній площі Донецька, принаймні не за нашого життя. Відсутність панславістської, хай і закамуфльованої риторики унеможливлює поширення київских впливів на ширші простори, включно із втраченими Кубанню і Східною Слобожанщиною. Як ти ставишся до ідеї російськомовності української національної ідеї, принаймні в тому, що стосується наших східних регіонів (колись була контора, назва котрої звучала як «Организация русскоязычных украинских националистов»)?
ВО Свобода: Що стосується цього питання, то нічого поганого у російськомовності українського націоналізму на східних теренах я не бачу. Навпаки, таким шляхом ми швидше прийдемо, власне, до органічного українськомовного націоналізму, ніж, скажімо, радикальним відкиданням російської мови. Зараз, у південно-східних теренах України утворилася така категорія людей, які лише розмовляють російською, але не є носіями т.з. російської культури й не відчувають ніякого зв'язку з Росією. Тому до цих людей, ми, націоналісти, повинні мати особливий підхід, з ними не можна поводитися як, скажімо, з затятими москалями-«єдінонєдєлімцамі», а у питанні мови вони згодом самі оговтаються.
Відносно панславізму, то я вважаю цю ідею дуже слушною, тим більше, у контексті того, що велика частина населення країни ще живе у полоні радянського міфу про єдність східних слов'ян. Лише треба по іншому розставити акценти, показати де є справжній центр східного слов'янства і звідки все почалося. Взагалі треба активніше руйнувати російські імперські міфи про їх зверхність та месіанство. Це є зараз наше головне поле битви.
Радикальний Укр. Націоналізм: Потрібно враховувати історичні особливості і специфіку регіону. Тому Ідея Нації повинна бути одна, неважливо якою мовою. Тому потрібно терпимо ставитись до російської мови в східних регіонах, і там пропагувати нею Українську Ідею, ідею соціальної справедливості та ідею світового спротиву націй імперіалізму, в якій би формі він не проявлявся. Ще однією запорукою успіху, щоб ?Бандера постав на центральній площі Донецька? повинна стати широка пропагандивно-роз?яснювальна акція, яка повинна зламати стереотипи. До речі, ламання стереотипів є теж ознакою революційності.
Укрревнаціоналізм в Бриколяжевій версії стремить до подолання притаманного інтегральному націоналізмові дуже романтичного етнічного пафосу і виходу за межі бінарної опозиції на кшталт старобандерівської «Здобудемо державу або смерть!». Принципово не відхиляючись, ми стверджуємо подальшу приорітетність в сенсі геополітично важливої (за Хаусхофером) «великої території». Де ділася третина колись наших прадідівських земель? Реконкіста зброєю намарна, тоді як втягнення в орбіту українських есхатологічних сподівань вартує на життєві шанси. Ти задоволений відсутністю жовто-блакитної символіки на Кубані, Воронежі, Бесарабії, Холмщині і так далі? Це наша Революція, києвоцентричний націоналізм, задоволена класова ненависть і добудова ще кілької кімнат патріархальної української сім'ї, адже Київ завше був чоловічого роду?
ВО Свобода: Однозначно, я виступаю за повернення усіх українських етнічних земель до складу єдиної української держави. У цьому напрямкові потрібно багато й активно працювати. Є безліч можливостей це робити у межах діючого міжнародного права. Але паралельно нам потрібно закріплюватись на вже формально приналежних до держави теренах, але фактично ще залишаючихся у зоні впливу чужих держав. Я маю на увазі, звичайно, Крим та схід України, держава повинна застосовувати усі можливості аби ці регіони, якнайшвидше перетворилися на українські за змістом. Але, на жаль, поки що у цьому напрямкові мало що робиться офіційною владою. Та задля того й працюємо ми ? українські патріоти-націоналісти.
Радикальний Укр. Націоналізм: По-перше, попри помаранчеву революцію, держави Ми не здобули. Теперішня влада просто стала частіше їздити й бити поклони до західних ворогів української державності, проте не забуваючи про східних. Чого тільки варте ?вибачення? перед Росією за ?неринкові методи регулювання ціни на бензин? ?? А питається, чи ринковими методами діяли московські буржуї, обплутуючи Україну мережею своїх заправок, подавляючи нашого національного виробника ? На місці теперішньої влади треба було поставити ультиматум ? ?Або ви ставите ціну так, або ми націоналізуємо без викупу всю вашу власність на Україні!?. І тоді б з Україною в світі рахувались. Перефразовуючи УНСОвський вислів ? ?хай ненавидять, лиш би поважали?. А вступ до НАТО і/або ЄС фактично позбавляє нас можливості з?єднати етнічні українські землі, і можливості створити Власну державу. Міхновський казав, що демократизація для поневоленого народу ще згубніша, ніж посилення гніту. Че наголошував на тому, що у демократичній державі неможливо вести партизанську війну. Вступивши у вищенаведені блоки, Україною керуватимуть не українці, а т.зв. єврочиновники, створюючи економічне, культурне, інформаційне поневолення, що маскується під гаслами ?Демократія?, ?Євро(атлантична)Інтеграція?, ?Боротьба проти міжнародного тероризму?, ?Захист прав людини? (а не Нації-Держави).
По-друге, з?єднання всіх українських земель немілітарним шляхом ? неможливе. Країни, що нині володіють ними, просто так їх не віддадуть. Провідні держави світу мають одну слабість ? нафтоманію ? залежність від цін на паливо, яке виробляється в-основному в Арабському світі. Саме туди, в першу чергу спрямоване вістря загарбницької політики США-Ізраїлю. Пішовши на Південь (напрям, визначений Ю.Липою), і встановивши взаємовигідні відносини з арабським світом, Україна зможе стати провідником визвольної (але не імперіалістичної!) політики в регіоні, а згодом і в світі. Тоді й можна об?єднати державу.
Ukranian Power!
точкою зору цікавився Ісаак Мазепа, спец. для ?Бриколяж web ? log? ? відповідав голова Сімферопольської міської організації КРО ВО ?Свобода? Райченко Вадим ([email protected]) та керівник інтернет ? служби Radical Ukranian Nationalism ? INFO, пан Буревій ([email protected])
дивіться: www.krym.vosvoboda.info/ і www.radical.bizhat.com/