Stem, ?Націоналістичні бригади?, м. Рівне
Нація, що вшановує поразки, приречена на смерть. Українці опинилися на межі буття-небуття. Нація вимирає. Лише на пограниччі зі смертю останні з могікан усвідомлюють сенс існування і велике призначення України. Настає момент істини з неминучим духовним переродженням і санацією успадкованого століттями рабства національного ?Я?.
Нація незримо пов?язує себе з ?мертвими, живими і ненародженими?. Історична аналогія ? в ідеології румунської ?Залізної гвардії? з її культом смерті. Революціонер завжди сприймає смерть як продовження життя, в іншому трансцендентному і есхатологічному вимірі. Ісламський шахід впевнений, що після фізичної смерті потрапить у рай. Бо так написано у Корані. Головне не зациклюватися на мертвих, пам?ятаючи про візію України.
На подвигах і революційних здвигах ОУН-УПА спекулюють націоналістичні ретрогради, які відкидають і уникають збройної боротьби. Бодай гіпотетично. Парламентаризм заміняє їм повстання, депутатські мандати ? обов?язок революціонера творити революцію. За будь-яких умов і політичної коньюктури.
Буржуазна система інкорпорує ?теж націоналістів?, вони змагаються за цінності буржуазного світу: гроші, владу і славу. Революціонери вивчають досвід Че Гевари і Святослава Завойовника, Марігелли і козаків, РАФ і УПА. Теоретично, щоб застосувати на практиці. Ревізіоністи розбудовують парламентські партії. Революціонери ? вивчають зброю. Практично. І чекають на час ?Х?. Паралельно готують революційну ситуацію.
Щодня нонконформіст бореться з ?цінностями? сучасного світу і деструкцією маси. Це ? його перманентне змагання за виживання, національну і соціальну ідентичність. В інтернаціональному місті і соціально упослідженому українському селі. Всюди.
Попри політичний антагонізм у постмодерній Україні Ленін і Бандера актуалізовані. Вождь Нації читав Ульянова-Леніна і Маркса. Ленін побоювався донцовського самостійництва. Нащадки лівих примітивніші. Вони здатні хіба-що ототожнювати націоналістів з ?фашистами?. Не більше. Навіть прізвище лідера ОУН спотворюють. Зціпивши зуби представники п?ятої колони в України промовляють ?Бендера?, мріючи про світле радянське минуле і Україну без українців.
Похідні групи ОУН зобов?язували вивчати Маркса-Леніна. Для загального розвитку, щоб знати ворога. Бандерівці не цуралися ідеї соціальної революції. КПРС навпаки ? нав?язувала ?радянському народу? стереотипи про УБН. Насправді, перші ближчі до природного соціалізму, збезчещеного Марксом, другі ? екзистували в неукраїнській ментальній площині. Ми пропонуємо вихід з ворожнечі за дихотомією ?ліві-праві? ? український класовий і національний Ренесанс.
Буржуазний капіталізм і радянський соціалізм ? речі одного порядку, що базуються на соціальному визиску трударів заради благоденства партійної бюрократії чи мільйонера-капіталіста.
Відродження України розпочнеться з карпатської герильї. Вишколені гірські гайдамаки ХХІ століття нападатимуть на осередки буржуазії і руйнуватимуть дощенту економічний базис визиску буржуазії. На уламках старого суспільства новітні революціонери будуватимуть фундамент української України. Без пана і холопа, без бідних і багатих!
Новітня українська нація зродиться у полум?ї війни. Там гартуватиметься характер нашої спільноти. Українських ультралівих і ультраправих згуртує націоналістична революція. Гіпотетичні українські ?Червоні Бригади? і революціонери ОУН крокуватимуть вулицями українських міст під червоно-чорними стягами з серпом і молотом в обрамленні арійського сонця. Полівіння правих і поправіння лівих не викликає сумнівів. На часі проект націонал-комуністичної Великої України чи УРСР, як держави українських комунітарних громад світу, глобальної України без кордонів і розмежувань шляхом червоно-чорної революції.
Ми відкидаємо буржуазні інституції: парламент, президента, податкові адміністрації, митниці і etc. Замість облудливих ідеологем західних демократій ми закликаємо до консервативної революції Українського Завтра. До стилю маршової колони цілої Нації ? у поході до Нової України.
Наша мета ? вільна нація. Пасіонарію затісно у прокрустовому ложі держави, його вітальний дух виривається за межі вузьких рамок на кшталт ?робота-сім?я-суспільство?. Бурхлива натура революціонера прагне всього і негайно. Геть кордони!
Україна експортуватиме червоно-чорну революцію. Наша мрія ? національна революція. Тотальна і перманентна. Наче коло сансари в індуїзмі або свастики ? древнього знаку сонця арійських воїнів. Свастика, серп і молот ? це постмодерні символи українського революційного руху. Без гітлеризму справа і сталінізму зліва. Реабілітовані історією від колоніалізму і тризубом, як сакральним символом нації.
Почни революцію з себе, живи за Декалогом, поборюй слабкість і вишколюй борця-аскета, бо дух революціонера має бути не слабшим за тіло. Зневажай облудливих політиків і марнослів?я!
Знай: ідея і честь не продається! За неї гинули мільйони українських борців і мучеників.
Пам?ятай: шлях до праведного життя вказували апостоли національної ідеї. Будь гідним пам?яті наших предків. І тоді сотні-тисячі революціонерів приєднаються до нас, щоб збудувати нове суспільство.