Заява, від 21 листопада 1974 року

Марсель Лефевр

Всім своїм серцем, всією душею, ми належомо Католицькому Риму, хоронителю Віри і традицій, котрі необхідні задля підримки цієї віри, Вічному Риму, господарю істини і мудрості.

Проте ми відмовляємося і завше відмовлялися іти за Римом, котрим керують неомодерністстичні тенденції і неопротестанські вчення, явно виявивші себе на ІІ Ватиканському соборі і всіх реформах, визначених ним.

Всі ці реформи насправді сприяли і сприятимуть лише руйнуванню Церкви, занепаду Священства, усуненню Пречистої Жертви Христової і Таїнств, зникненю духовного життя; призводять до натуралістичного і Тейардистичного виховання в Університетах і Семінаріях, аналогічному вихованню під час катехізації, призвели до системи освіти, заснованої на Лібералізмі і Протестантизмі; всі ці вчення неодноразово були засуджені Вчителями Церкви.

Жодна влада, хай навіть і вищої ієрархії, не здатна примусити нас залишити чи послабити нашу Католицьку віру, чітко сформульовану і сповідувану Святою Церквою в Її предковічному Навчанні протягом дев?ятнадцяти століть.

?Проте якби навіть ми чи Ангел з неба почав би благовіщати нам не те, що ми благовіщали вам, да буде анафема? [Гал. 1, 8]. Хіба не те саме каже нам сьогодні Святий Отець? І якщо між його словами і справами є якесь протиріччя, так само, як і в ділах дикастеріїв, ? у цьому випадку ми оберемо предковічне вчення Церкви і залишимося глухими по відношенню до руйнівних нововведень.

Неможливо глибоко змінити lex orandi, не міняючи lex credendi. Новій Літургії зараз відповідає новий катехизис, нове священство, нові семінарії, нові Католицькі Університети, харизматична, п?ятидесятницька церква, ? все, що опонує Православію (Orthodoxiae) і предковічному Навчительству Церкви.

Будучи виплодом Лібералізму і Модернізму, ця Реформа нашпигована отрутою; вона похідна від єресі і призводить до єресі; навіть тоді як не всі її вияви ? формальна ересь. Ось чому кожному свідомому і вірному Католику не є можливим прийняти цю Реформу і підкоритися їй, в кожному разі.

Єдино вірною позицією по відношенню до Церкви і до сучасного Римського вчення, власне тією, що веде до спасіння, ? це категорична відмова прийняти Реформу.

Ось чому без жодного сум?яття, гіркоти і злостивості ми продовжуємо нашу справу підготовки священників, під прапором сяючої зірки предковічного Навчительства Церкви, будучи запевненими у тому, що ми не здатні надатися інакше Святій Католицькій Церкві, Верховному Її Архіпастирю і грядущим поколінням.

Ось чому ми твердо притримуємося всього, у що вірували, і того, що мало місце по цій вірі: моралі, обрядів, викладання катехизиса, підготовки священників, властиво Церковного інституту, ? всього того, що було прийнято Вічною Церквою і узаконено у книгах, побачивших світ до модерністичного впливу Собора, ? очікуючи на істе світло Традиції, котре розсіє темряву, затьмарившу небо над Вічним Римом.

Здійснюючи це по милості Божиїй і при заступництві Блаженнійшої Приснодіви Марії, Св. Йосифа, Св. Пія X, ми переконані у тому, що залишимося вірними Римській Католицькій Церкві, всім спадкоємцям Петра і будемо ?fideles dispensatores mysteriorum Domini nostri Iesu Christi in Spiritu Sancto? (?вірними будівельниками таємниць Господа нашого Іісуса Христа у Дусі Святому?).

Амінь.

www.crusader.org.ru

переклад М. ?Мазепи?, МЛ ?Бриколаж?, Київська область